30 художників із 15 країн представили проекти на виставці "Революціонуймо". Відкрилася у київському "Мистецькому Арсеналі", присвячена 5-літтю Майдану.
Інсталяції, живопис, документальні відео та фотографії розповідають про революцію з різних поглядів.
— Спроектували виставку як подорож у різні стадії революції, — розповідає її куратор Катерина Філюк, 32 роки. — У першій залі — очікування. Показуємо відео "Склянка молока" канадця Джека Гольдштейна. На столі стоїть повна склянка. Поступово розхитується, молоко виливається. Символізує настання революції не на порожньому місці. Напруження — посуд поступово розхитується, і рідина випліскується. Поряд — фото телеекрана. Замість зображення — смуги. Німець Вольфганг Тілманс зробив знімок у готелі російського Санкт-Петербурга у 2014-му. Переглядав прямий ефір антиурядових протестів — раптом трансляцію обірвали. Латіфа Ікахш із Марокко обклеїв стіну копіювальним папером, на якому в арабських країнах створюють революційні плакати. Залив синьою фарбою. Вона стікає. Так само, як із закінченням революції забуваються її гасла.
Київська художниця Леся Хоменко під час Революції гідності малювала обличчя її учасників. Показує на виставці 100 портретів, створених з 14 грудня 2013 року до 19 лютого 2014-го.
— Ходила на Майдан щодня з планшеткою, — згадує 38-річна Леся Хоменко. — Людей не вибирала, підходила до всіх. Спочатку відмовлялися. Боялися, що малюю фотороботи для міліції. Розказувала свою біографію, щоб пояснити: я не підставна. Через це є зображення із замотаними обличчями. Пізніше Майдан зміцнів, люди охоче позували. Траплялися навіть черги. Малювала портрет гелевою ручкою через копірку. Оригінали віддавала. Копію залишала собі для проекту. Єдиний, кому не сподобався портрет, — козак Гаврилюк. Його компанія сиділа в наметах, весь час барабанили. Серйозні. А у Сергія Нігояна були дуже приязні товариші. Залишила йому свій телефон. Хотів, щоб друга намалювала. Потім, після його загибелі, прокуратура знайшла, дзвонили. Вийшло так, що герої революції — це звичайні хлопці в шапках. Їх важко відрізнити один від одного. Типу "гопота", подібні до фотороботів для поліції. А насправді — наші найкращі люди. Безстрашні!
Ще один проект, присвячений Революції гідності, — розповідь про події на Інститутській 20 лютого з 8:58 до 11:20 у віртуальній реальності. В цей час "Беркут" відкрив прицільний вогонь по активістах Майдану. На виставці можна надіти спеціальні окуляри. Або переглянути відео на екрані.
— Глядачі дізнаються цю історію через архівні фотографії, відео, скановані артефакти, спогади очевидців, які ми спеціально записували, — розповідає керівник проекту Олексій Фурман, 27 років. — У нас дев'ять героїв — протестувальники, медики, фотографи, активісти, зокрема Мустафа Найєм. Вони йдуть по сучасній Інститутській і пригадують, як усе було.
155 експонатів для виставки надав музей Революції гідності.
— Використали їх в інсталяції "Пари" художника з Південної Африки Джеймса Беккета, — розповідає директор музею Ігор Пошивайло, 51 рік. — Він узяв щити, шоломи, коктейлі Молотова. На базарах і в магазинах відшукав аналогічні предмети. Розташував їх поряд у подібних композиціях. Показує, що звичайні речі — пивні пляшки, маски, шарфи, консервні бляшанки в певних ситуаціях набувають особливого значення, змінюють "роль". Ми збирали все, що можна зберегти і відтворити. Зокрема, предмети побуту, що згоріли. З точки зору пересічної людини — це сміття. А для нас — важливі речі, бо мають певну енергетику і в тому контексті можуть розповісти свою історію. Маємо понад 3 тисячі експонатів.
На виставку люди можуть приносити речі, пов'язані з Майданом. Запам'ятався проект зі світлинами з "Інстаграму". Знімки зроблені шістьма тисячами чоловік у центрі Києва з 17 по 22 лютого 2014 року. Різні погляди, інтереси, виснаження. Від емоційних драматичних фото до нейтральних і навіть зневажливих.
Виставка "Революціонуймо" у Мистецькому арсеналі діятиме до 27 січня.
2 
35413
Коментарі