Чотири роки працював над альбомом "Йо" гурт "Гудаки" з села Нижнє Селище Хустського району на Закарпатті. Це п'ята студійна платівка колективу. 2001-го з місцевих музикантів його зібрав австрієць Юрґен Крефтнер. Грають пісні українського етнічного регіону Марамарош.
— Розуміли, що робимо щось для історії нашого краю. Хотіли показати різноманіття і багатство Мараморошу, де українська культура переплітається з румунською та угорською. Наша музика — старовинна. Її цінність у тому, що вона зберегла емоції багатьох поколінь, — каже 56-річний Юрґен Крефтнер.
— Пісня "Три дні п'ю" розповідає історію того, як люди потрапляють у халепи через алкоголь. Раніше в нашому селі всі корчми тримали євреї. Пропонували селянам випити в кредит. Якщо платити було нічим, змушували кілька днів відпрацьовувати випите. У пісні "Чорна коза" є суміш мадярських і ромських мотивів. Частину матеріалу знайшов наш басист, наполовину угорець. Це жартівливий весільний танець. Молода пара нещаслива у шлюбі. Чоловік б'є дружину, бо та не годує його улюблену козу.
Загалом альбом "Йо" гурту "Гудаки" налічує 17 пісень.
— В Україні виступаємо не часто. Європейці більш підготовлені слухачі. Легко сприймають і джаз, і етно, і різні види іншої некомерційної музики. Наприклад, у Швейцарії чи Австрії в кожному селі є активні жителі, які організовують культурні заходи для себе. Щотижня запрошують когось виступати й регулярно відвідують концерти. Громада такі ініціативи поважає та підтримує фінансово.
В Україні культура зосереджується у великих містах. Якось знайомі запросили зіграти в селі у Тячівському районі Закарпатської області. На виступ прийшли 30 людей. Вони ніколи не були на концертах, не знали, як поводитися. Навіть не аплодували жодного разу.
Коментарі