Володарем цьогорічної Шевченківської премії стане 54-річний закарпатський письменник Мирослав Дочинець. У категорії "Література" на цю нагороду претендували 12 авторів. 14 лютого таємним голосуванням Шевченківський комітет обрав фіналістів нагороди. Лауреати отримають по 520 тис. грн після підпису президентом відповідного наказу. Це вдвічі більше, ніж торік. Нагородять 9 березня — у 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.
— Дочинець створив новий жанр в українській літературі. Вгадав, чого хоче від неї пересічний читач, — каже 48-річний видавець Антон Санченко. — Це неабияк розходиться з уявленнями інших письменників і, що важливо, видавців. Але він довів це на практиці — його книжки кілька років були лідерами продажу. Дочинець вартує нагороди. Принаймні, ніхто не перепитує: а хто це?
— Те, що відзначили Дочинця — справедливо. Цей автор спромігся бути знаним у наших не надто сприятливих для українських книжок умовах. Хоча б одним своїм твором — романом "Вічник. Сповідь на перевалі духу", — вважає львівський поет і літературознавець Віктор Неборак, 52 роки. — Наклад роману перевищує 100 тисяч. Це при тому, що він самі є і видавцем своїх книжок — має приватне видавництво. Хоча Шевченківську премію Мирослав Дочинець отримає за романи "Криничар" та "Горянин", слава "Вічника" переходить і на інші його твори. Провінційний автор, який сам себе зробив, не виходячи на великі видавництва Києва чи Харкова. Багато хто називає його улюбленим письменником.
Багато речей у нашій літературі нецікаві людям. Вона занадто зациклена на собі. Автори забули, що прозаїк має розповідати про інших. От Василь Шкляр у романі "Чорний Ворон" вибрав історичну тему, яка його цікавила. І виявилося, що це інтересно багатьом.
У книжках Дочинця героями стають люди з народу, які живуть поруч. Завдяки своїй мудрості вони виживають в умовах сучасної України. Це здоровий погляд на оточення, затребуваний суспільством. Недарма пізніше вийшли поради від "Вічника" — що їсти, як лікуватися, не маючи можливості оплачувати дорогі медичні препарати.
За цикл картин "Ремінісценції" премію отримав львівський художник Любомир Медвідь, 72 роки. Присвячені роботи темі блудного сина.
— І без усяких премій Медвідь давно вважається одним із найкращих малярів Львова, — продовжує Неборак. — Художник — справжній модерніст. Заслужена людина, професор, завжди експериментував. Його палітра досить скупа. Здебільшого Медвідь пише відтінками жовтого і білим. І це цікаво, коли художник намагається застосовувати небагато засобів і хоче загострити увагу глядача на змісті свого твору.
У категорії "Літературознавство і мистецтвознавство" найкращою стала 48-річна львів'янка Ірина Гаюк. Її двотомна "Ілюстрована енциклопедія вірменської культури в Україні" має близько 500 зображень — пам'яток вірменської культури з музеїв України.
— Поява подібної роботи свідчить, що Україна потроху виходить із колоніального стану. Бо раніше ми і про себе мали таких книжок мало. Це ознака позитивних зрушень. Львів важко уявити без Вірменської вулиці, церкви. Цей народ був одним із перших поселенців міста. Вірмени — львів'яни споконвіку.
У галузі театрального мистецтва найбільше голосів здобула опера Вагнера "Летючий Голландець". Це українсько-німецький проект, поставлений на сцені "Донбас-опери". Коштувала 100 тис. євро. Профінансував Рінат Ахметов.
Також відзначили оперну співачку Людмилу Монастирську за провідні партії у виставах Національної опери. Останні кілька років вона виступає переважно за кордоном — у Лондоні та Мілані.
1 
1
Коментарі