Із 19 січня у прокат вийшов фільм "Той Хто Пройшов Крізь Вогонь" режисера Михайла Іллєнка, 64 роки. Прем'єра відбулася в київському кінотеатрі "Кінопалац". Через проблеми з фінансуванням фільм знімали п'ять років. Витратили 16 млн грн.
— Усі ці роки був у постійному напруженні. Хронічне безсоння з'явилося, — Михайло Іллєнко єдиний із присутніх у смокінгу. — Були перерви на півтора року. Але знав, що дозніму.
Історія ґрунтується на реальних подіях. 1967-го радянська делегація в канадському Монреалі зустріла плем'я індіанців. Почувши російську, вождь відгукнувся українською. Назвався Той Хто Пройшов Крізь Вогонь. А потім сказав своє справжнє ім'я — Іван Даценко.
— У перший день знімали лелек під Києвом, — продовжує режисер. — Коли ці птахи злітають, здається, що вони падають. Один лелека так у кадр залетів, що мало камеру не задів. Так з'явилася нова сюжетна лінія. Птахи повторюють долю героя, який прагне додому, але так і не повертається. Лелеки також не завжди вертаються, когось і крокодил з'їдає.
У стрічці йдеться про радянського військового пілота Івана Додоку з Полтавщини, який став вождем індіанського племені в Канаді.
Його літак збили 1943-го поблизу Львова. Довгий час вважали загиблим. Головну роль зіграв київський актор 33-річний Дмитро Лінартович.
— Під час зйомок так і не навчився літаком керувати, — каже актор за столиком у холі кінотеатру. Вдягнений у тонку шкірянку, хоча надворі мороз. У нас був консультант, пояснював деталі. Коли керуєш винищувачем, ти — прикутий до крісла. Якщо нахилишся вліво, літак також ліворуч нахилятиметься. Ворушаться тільки голова й рука на штурвалі.
Актор 52-річний Віктор Андрієнко метушиться між гостями. Цілує руку колишній голові Держкіно Ганні Чміль, 61 рік.
— Ми не хотіли перевернути кінематограф. Але це перший український прокатний фільм за весь час нашої незалежності, — каже Віктор Андрієнко. Він грав полковника міліції, товариша головного героя. Понад 10 сцен із ним відзняли за три дні.
— Тоді з'явилися гроші, вкинули їх у павільйон, декорації й давай швиденько працювати. Михайло Герасимович спочатку не хотів мене знімати. Думав, окрім "Довгоносиків" (комедійний серіал "Шоу довгоносиків", де Андрієнко грав 14 персонажів. — "ГПУ") нічого не вмію. Продюсер фільму Володимир Філіппов умовив його. Перша зустріч з Іллєнком була дуже весела. Я вдягнений у полковника, у мене зараз найсерйозніший момент — коли сповіщаю головного героя, що його дружину вбили. Перше, що він мені каже: "Ти ж розумієш, що це не довгоносики?". Потім говорив: "Я не так це бачив, але ти краще зробив".
Фільм триває 1 год. 50 хв. Із кінозалу виходить поет 75-річний Іван Драч. Хвалить стрічку, відзначає любовну лінію.
— Треба, щоб ми подивилися 10 фільмів, 100 фільмів, а тоді вибирали. Інакше подивишся один і мусиш його хвалити. Та тішишся, що він є.
Іллєнко відкрив нове обличчя
— П'ять років знімати фільм для режисера надзвичайно важко психологічно, — каже кінокритик Володимир Войтенко, 52 роки. — Стрічка життєствердна, має глядацький потенціал. Є проблеми з драматургією. Але вони не могли не виникнути в таких умовах. Не всі сюжетні лінії належно розкриті, та більшість глядачів цього не помітять. Сама постать головного героя потужна. Іллєнко відкрив нове обличчя — Дмитра Лінартовича. Має великий потенціал, дуже харизматичний.
Коментарі
13