На дзвіниці Володимирського собору в Києві 7 січня змагалися дзвонарі. Конкурс відбувається в рамках фестивалю "Українське Різдво", який організовує скрипаль Кирило Стеценко, 54 роки. На площі перед собором збирається зо двісті людей.
— Перед виступом виникла проблема з конкурсантами, — розповідає керівник ансамблю "Українські дзвонарі", професор Університету культури і мистецтв Георгій Черненко, 51 рік. — Бо музиканти грають у православних храмах різних патріархатів. А ті між собою не дуже розуміються. Не всі настоятелі схвалили виступи у Володимирському соборі (який належить до Київського патріархату. — "ГПУ"). Тому деякі музиканти не прийшли.
У конкурсі беруть участь десятеро дзвонарів із Києва та Київської області. На виступ кожному відвели від 5 до 10 хв.
— Здавна до професії дзвонаря ставилися не дуже прихильно, — зізнається Георгій Черненко. — У дзвонарі при церкві відправляли тих, хто не міг більше ні з чим упоратися. Тепер дзвонар отримує 20 гривень за вихід перед службою в неділю. Іще йому пропонують обід. Це коли платить церква. Коли храм будують приватні фірми чи особи, там у дзвонаря прибуток більший. Але таких небагато. Тому якщо дзвонар нічим більше займатися не буде, просто помре з голоду.
Дехто зі слухачів записує різдвяні передзвони на мобільні телефони. Попри -15°С ніхто не йде.
— Церковні дзвони мають незбагненний вплив на людину, — каже Кирило Стеценко. — Їхні звуки можна порівняти з добрим вином чи коньяком. Спочатку сприймається смак, а потім післясмак, і ми відчуваємо той перелив.
Конкурс тривав півтори години. Переможців назвуть 18 січня в Національній опері на заключному концерті фестивалю "Українське Різдво".
Коментарі