— Якщо в моєму селі запитаєте про Алевтину Кахідзе, не всі знають, що це така українська художниця. Але всі скажуть: "А, це та, яка тримає четверо собак", — каже 40-річна Алевтина Кахідзе. Художниця сідає на дерев'яне підвищення посеред зали галереї "Арсенал" у польському Білостоці. Її зробили в будівлі 100-річної електростанції. До 15 листопада тут триває виставка українських художників.
Алевтина Кахідзе представила проект "Розширена історія Музичів". На столі розклала план власного будинку в селі Музичі під Києвом. Звідти привезла засушені трав'яні чаї в банках. Із чоловіком п'ять років тому заснували там резиденцію для іноземних художників. Двічі на рік Кахідзе селить їх у майстерні, щоб жили і працювали там.
Наступного дня після відкриття виставки кількома залами ходять дві відвідувачки.
— Якось селяни сказали: "Це у вас майстерня? Ми думали, ви тут прибиральниця. А вас по телевізору показали". Хтось питав, чи охороняю тут подвір'я? Для місцевих я дивно живу — можу на п'ять місяців поїхати за кордон, там працювати. Мабуть, хтозна-що думають про нашу родину — жінка знялася і зникла на півроку, — продовжує Алевтина хриплим голосом. Напередодні застудилася. — Одна частина музичан — корінні мешканці, які далі метро "Житомирська" не доїжджають. Коли запрошую їх на виставку десь на Подолі, "О, це так далеко!" — кажуть. Решта публіки — кияни, які переїхали з міста, аби мати більше простору.
Художниця прийняла майже 20 митців із Франції, Швейцарії, Сингапуру, Сербії.
Стосунки з місцевими у них по-різному складаються. Був німець, який ні з ким не контактував. У магазині ігнорував продавщицю. Заходив за прилавок і, як у супермаркеті, брав із полиць, що йому треба. Хтось ходив до крамниці з малюнками. Ще один німецький гість, який звик у себе на батьківщині ходити по пабах, пішов у наш генделик. Там наслухався на свою адресу "Гітлер капут". Художник із Лаосу дізнався, як вирощують огірки.
Для виставки в Білостоку обрали роботи художників — лауреатів премії ім. Казимира Малевича. Її заснував Польський інститут у Києві.
42-річний художник Станіслав Волязловський, родом із Херсона, показав проект "Українське затишшя". В окремій кімнаті поставив диван, стіни прикрасив китайськими картинами та килимами.
—?Ти тут елемент виставки? — каже відвідувачка до 53-річного Збігнєва Русіна. Той розлігся на дивані й дивиться по телевізору відео Волязловського, де художник знявся в образі черепахи — лазить садом із пластмасовим тазиком на спині.
—?Почуваюся в королівстві кітчу, — каже Русін. — Такий самий можна ще зустріти у нашій провінції — люди оточують себе тими ж пластмасовими китайськими квітами, блискучими картинками. У вас кругом так? Ви весело живете. За роботами інших авторів мені важко щось сказати про Україну. Це міг би зробити німецький чи французький художник. Мабуть, так і треба, якщо ви хочете в Європу.
Наступного року виставку лауреатів премії ім. Малевича обіцяють показати в Національному художньому музеї України. Білостоцьку виставку відкрили в рамках програми "Схід культури". Також понад сто творів 40 українських художників представили в галереях польського Любліна.
Коментарі
6