Бояриня Оксана померла з туги

У Національній опері в концертному виконанні прозвучала опера "Бояриня" на музику Віталія Кирейка, 81 рік. Хтось назвав його "останнім романтиком українського мелосу".

Такий композитор не може бути модним. Може, тому Кирейка так мало і рідко виконують у Києві. З його чотирьох балетів у Національній опері поставили 1962 року лише "Тіні забутих предків" за Коцюбинським. 1959-го на сцені Оперної студії Київської консерваторії відбулася прем"єра його опери "Лісова пісня" за однойменною драмою Лесі Українки. "Бояриня" чекала своєї черги майже два роки. Її мали показати наприкінці минулого концертного сезону. Шевченківці чомусь побоялися виконати цю оперу з повноцінною постановкою. Вирішили спершу подивитися на реакції залу, критики.

Степана в Москві звуть "холопом Стьопкою"

Сюжет опери такий: Наприкінці XVІІ ст., після смерті Богдана Хмельницького, українське подружжя Степана та Оксани опиняється в Москві. Боярина Степана тут звуть "холопом Стьопкою". А його дружині, за тогочасними московськими звичаями, заборонено бувати в товаристві чоловіків. Вона має почастувати гостей, дозволити старійшині поцілувати себе в уста і мовчки піти геть. Степан якось призвичаюється до чужини, а Оксана — ні. Вона не може відректися чоловіка, бо кохає його. Але й залишатися в ненависних їй теремах також несила. Бо є така хвороба — туга за Батьківщиною. Од неї й гине головна героїня.

Особливого жалю надають веснянки, що їх у першій дії виконує хор без музичного супроводу за кулісами. Їх проспівають лише раз за всю оперу. Бо потім, як дія відбуватиметься в Москві, українських веснянок уже не буде.

Єдина сцена, якої немає в оригіналі поеми Лесі Українки — коли українці з Єпископом та Гетьманом і московські бояри, зібралися біля церкви на святкування Трійці. Розмовляють між собою на двох мовах. Спочатку сваряться, а потім разом ідуть на медовуху. Наших композитор зобразив шляхетними та благородними, а північних гостей — цинічними та злими. Після опери Віталій Кирейко, кульгаючи, вийшов на сцену вклонитися публіці та постановникам. Зала гриміла аплодисментами.

×