Буває, зі сцени зникають вистави, які ще могли б жити й збирати публіку. А повертаються вони рідко. Як "Лев і Левиця" про подружнє життя графа Толстого. Це — вистава за п"єсою українського драматурга Ірени Коваль, яка живе в американському місті Чикаго. 2001-го цю п"єсу поставив київський Молодий театр.
У головних ролях були актори столичного театру імені Франка Богдан Ступка та Поліна Лазова. На прем"єру приїздила праправнучка Льва Толстого, графиня Анастасія з Лондона. Вистава побувала на фестивалі у Кракові. Йшла два сезони, потім щезла. Лазовій та Ступці, при їхній завантаженості роботою, було складно працювати на двох сценах .
І ось "Лева і Левицю" відновлено — знову в постановці Станіслава Мойсєєва, з тими самими виконавцями головних ролей, та вже на сцені Театру ім. Франка. Прем"єра відбудеться 24 жовтня.
— Ми повертаємо виставу туди, де вона мала народитися, — каже 48-річний режисер Станіслав Мойсєєв, художній керівник Молодого театру. — Та тоді ми ніяк не могли зійтися. То мені було ніколи, то Богданові Сильвестровичу. У Молодому театрі раніше нам зручніше було зібратися.
"ГПУ" побувала в театрі імені Франка на репетиції перед прем"єрою. Як завжди у постановках Мойсєєва, простір сцени — чорний. Щоправда, є трохи білого, червоного та золотого. Художник вистави Володимир Карашевський поставив серед сцени велике дзеркало — це ніби двері, що ведуть у внутрішній світ персонажів. Є ще узвишшя, яке водночас є й могилою, й шлюбним ложем графа та графині, і попелищем, де час од часу спалахують іскри згаслої любові та пристрасті.
В гробу лежать буду, а бабу увижу — выпрыгну!
На порожню й напівтемну сцену виходять артисти. 66-річний Богдан Ступка — у толстовській "крєстьянской рубахє", що повнить його. Оглядаючи себе, Ступка каже: "Лев — Товстий!"
Од часу першої прем"єри "Лева і Левиці" Ступка зіграв ще двох великих людей — Зиґмунда Фрейда в "Істерії" та Когось-схожого-на-Івана Франка у виставі "Посеред раю на Майдані". Часте спілкування з персонажами-геніями привчило Богдана Сильвестровича о самоіронії.
У виставі "Лев і Левиця" йдеться про Толстого й на 18 літ молодшу за нього Софію Андріївну. У любовних справах граф був "ураганом". Казав: "В гробу лежать буду, а бабу увижу — выпрыгну!" Соня не поступалася Леву вдачею.
— Я не граю ні письменника, ні графа, — каже "ГПУ" Богдан Ступка. — Я створюю образ людини. Буддисти вважали Льва Толстого своїм ідеалом, бо він проповідував їхні істини — бідність, простоту. Цей персонаж мені близький по духу. У виставі є епізод, коли Толстой іде від Соф"ї. У нас із дружиною Ларисою теж було не все гладко. Ми навіть заяву на розлучення в загс подавали. А потім вийшли: Лариса розплакалася, у мене теж очі на мокрому місці. Повернулися, порвали заяву і досі разом.
У першій редакції вистави всі ролі, крім головних, грали актори Молодого театру. Нині їх виконують "франківці": Лесь Задніпровський — Тургенєв, Олександр Логінов — Чертков, Андрій Водичев — Танєєв. А Юлію Ткаченко ми побачимо в образі тещі графа Толстого.
5 
1
Коментарі
2