Київський бард Олег Сухарєв, 31 рік, має свій рок-гурт "Самі Свої", який існує вже 12-й рік. Він — автор музики та текстів і його вокаліст. Нещодавно у продажу з"явилися два компакт-диски: "Смарагди" Олег записав із командою, а "Поклик" — акустичний, де він сам грає та співає під гітару.
12 років тому Олег приїхав із Кам"янця-Подільського до Києва і вступив до інституту харчової промисловості. Тут зустрів Олену. Вона перший слухач і критик усіх його пісень. Через рік життя в столиці організував рок-гурт "Самі Свої", який жартома називає "невмирущим". У ньому кілька разів змінювався склад музикантів, і гурт не раз "остаточно розпадався".
— Сухарєв — концептуальний чувак, — пояснює Андрій Биковець, 27 років, колишній басист команди, який протримався в гурті майже три роки. — Він шукає не просто хороших музикантів. Головне — особистість, яка поділяє його погляди. Коротше — самі свої.
З Олегом та його дружиною Оленою зустрічаємося в нього вдома — в однокімнатній квартирі неподалік станції метро Либідська. Він убраний у футболку з написом "Самі Свої". На стінах коридору — афіші його концертів.
Ти себе ким відчуваєш — бардом чи рок-музикантом? — цікавлюся.
— А я не знаю, яка між ними різниця. Музикознавці ту різницю знаходять, а я — ні. Для мене це одне й те ж саме. Я написав пісню — одну можу виконати під гітару, а іншу ніяк, бо вона в моїй голові звучить тільки як уже аранжована. А взагалі, якщо музика справжня, то не бачу жодного сенсу в її поділі на групи, типи, напрями.
Кого можеш виділити з українських музикантів?
— Наприклад "Кому вниз". Вважаю, що це — фундаментальний рок-гурт в Україні. Також — "Вій", "Пропала Грамота", "Оркестр Янки Козир", пісні бардів Едика Драча, Олександра Музики, вже покійного Тризубого Стаса. Але їх, окрім вузького кола шанувальників, ніхто не знає. Це парадокс: вони є, але в медіа-просторі їх не існує. Де їхні кліпи? Чому їх не крутять по радіо? Не пишуть про них у газетах? Таке враження, що якісь дядьки сидять і вирішують: ето піпл схаваєт, а ето — нє схаваєт. При тому, що в піпла ніхто ж не питає! Чомусь вважається: краще — те, що "попроще", "повєсєлєє". А де треба мислити — це вже "груз". Якщо нічого не зміниться, деградація суспільства неминуча. Порожня творчість породжує порожніх людей.
Ти — моралізатор...
— Кожен новий період фактично повертає нам старі питання, але змушує на них по-іншому відповідати. Тому потрібні поети, письменники, музиканти. Кращі з українських бардів насправді говорять про те, про що 300 літ тому казав Григорій Сковорода.
Якісь дядьки сидять і вирішують: ето піпл схаваєт, а ето — нє схаваєт
Про що він казав?
— Про що? — перепитує. — Хіба в школі Сковороду не читала? Про сродну працю, наприклад.
Ти, здається, ніде не працюєш?
— Поки що вдається жити з музики: то концерти, то фестивалі...
Сухарєв колись працював бригадиром на кондитерській фабриці, де печуть "Київські" торти, і на заводі кока-коли, і охоронцем був. Кинув, бо вважає, що це заважає творчості.
Нині над чим працюєш?
— Маємо намір записати новий альбом — називатиметься "Чому вниз?". То ніякий не стьоб на "Кому вниз", ми з Андрієм Середою давно приятелюємо. Така назва підійшла до змісту моїх пісень. Ну й одна з пісень так називається. Це буде абсолютно нове звучання гурту "Самі Свої" — менше фольку, зате більше панку і фанку. Для роботи над цим альбомом запросили в гурт саксофоніста. Також в аранжуваннях не буде акустичної гітари.
Пісень зо 200 у тебе набереться?
— Менше, сто з хвостиком.
— Він повикидав багато, — поправляє дружина. — А то десь так і було б.
1976, 24 липня — Олег Сухарєв народився в Кам"янці-Подільському, батько — музикант, мати — завідувачка дитячого садка
1985 — вступив на навчання до музичної школи, грав на кларнеті, кинув через три роки
1995 — вступив до Київського інституту харчової промисловості
1996 — створив рок-гурт "Самі Свої"
2000 — став лауреатом фестивалю авторської пісні "Срібна підкова", Львів
2001 — одружився з Оленою, бухгалтером за фахом
2003 — переможець Всеукраїнського фестивалю авторської пісні в Києві
2007 — компанія "UkrMusik" випустила компакт-диск гурту "Самі Свої" — "Смарагди". Торік вийшов і акустичний альбом "Поклик"
3 
1
Коментарі
2