"Завжди не можу втриматися, коли бачу м'ясне. Їм ковбасу щодня, хоча й знаю, скільки в ній хімічних домішок. Подруга, бачачи мою жагу до явно "недієтичних" страв, порадила зробити харчування здоровішим і частіше готувати ковбасу самій. Головний компонент у ній - горох. Така ковбаса зовсім не містить м'яса, готується легко. Виглядає як та, яку ми звикли бачити в магазині. Добре підійде вегетаріанцям. Коли приготувала і подала її до столу, син подумав, що це магазинна варенка", — розповідає 46-річна Людмила Маркіян із Шостки на Сумщині.
Дві склянки яскраво-жовтого гороху заливає чотирма склянками гарячої води. Варить без солі півтори години. Кожні 15 хвилин помішує, щоб не приставав до дна каструлі.
"Горох повинен добре проваритися і увібрати рідину, інакше ковбаса буде жорсткою."
У окрему посудину вичавлює сік із великого буряка. 3 ст. л. соку змішує з половиною склянки рафінованої соняшникової олії. Додає 5 подрібнених зубців часнику, по 2 ч. л. солі та коріандру, по дрібці мелених чорного перцю та мускатного горіха. Усі компоненти з'єднує разом, збиває блендером до однорідної маси.
"Часнику даю немало, щоб перебив запах гороху. Нам треба максимально наблизити "ковбасу" до натуральної. Дивно, але тоді вона матиме виключно м'ясний аромат, без домішок. А хто любить, щоб горох було чути, часнику можна класти не більше ніж один-два зубці. Буряковий сік додаю для кольору. Тоді ковбаса має вийти блідо-рожева. Що більше кладете буряка, тим червонішою вийде ковбаса."
Зрізає верх пластикової пляшки, стінки зсередини змащує олією. Заливає горохову масу, ставить у холодильник на годину.
"У морозилці маса схоплюється швидко, за 10 хвилин. Ковбасу з пляшки діставати легко, достатньо її нахилити — і вислизає сама. Нарізую кільцями, можна класти на хліб. Як довго тримати в теплі, втрачає форму, нагадує паштет. А за смаком — лікарська ковбаса. Такого присмаку надають спеції. Ситніша за магазинну варену з крохмалю й туалєтного паперу. Білка точно більше — таку й у піст можна готувати."
5 
35413
Коментарі
1