Президент Віктор Ющенко повторно вніс до парламенту кандидатури Володимира Огризка на посаду міністра закордонних справ і Віктора Короля — голови Служби безпеки України. Глава держави наполягає, що, за законом, зовнішня політика й безпека є сферою його повноважень. Справді, такою є буква закону. Однак подальший розвиток ситуації засвідчить спроможність наших політиків послуговуватися ще й його духом.
Володимир Огризко — фігура безпартійна і досвідчений професіонал. Однак його тісно пов"язують із колишнім міністром закордонних справ Борисом Тарасюком. Насамперед це вплинуло на перше голосування щодо його кандидатури у Верховній Раді.
З Віктором Королем ситуація дещо інша. Він є членом опозиційної до нинішньої парламентської більшості й коаліційного уряду "Нашої України". Але ж голосування в цьому разі є, фактично, висловленням парламентом політичної довіри до кандидата. Отож антикризова коаліція у випадку з Королем опиняється в пікантній ситуації — вона повинна висловити політичну довіру своєму політичному опонентові! Зрозуміло, що це веде до провалу кандидатури.
Не варто вимагати від коаліції бути унтер-офіцерською вдовою
Виникає очевидна суперечність. Президент справді має повноваження пропонувати кандидатів на кілька посад у виконавчій владі. Але неправильно те, що право це тлумачиться як імперативне — таке, що має реалізовуватися безвідносно до ситуації в парламенті, поточної політичної конфігурації. Президент же не є учасником коаліції, він лише формує разом з нею систему виконавчої влади, є елементом процедури. Відповідно, має враховувати не лише букву закону, а й дух його. Саме це допоможе уникнути нових конфліктів між правлячими коаліціями й опозиціонерами.
У нинішній ситуації це може означати таке. Для того, щоб була схвалена кандидатура Володимира Огризка, президентові потрібно не зосереджуватися на своєму праві вносити її, а дійти з коаліцією політичного компромісу. Провести консультації щодо узгодженого зовнішньополітичного курсу, і тоді Огризко може отримати підтримку коаліції.
Складніше з Королем. Він став заручником своєї політичної сили, яка перебуває у жорсткій опозиції, а минулого тижня ще й увійшла в опозиційне об"єднання з БЮТом. Отож президентові не варто вимагати від коаліції бути унтер-офіцерською вдовою, яка сама себе відшмагала. Президент має проявити гнучкість та мудрість. І знайти нейтральну кандидатуру на посаду голови СБУ, яка б не викликала серйозних заперечень ні в експертів, ні в депутатів парламентської більшості.
Загалом, неправильно зводити зараз усю проблему неузгодженості кандидатур до стосунків нині діючого президента і чинної правлячої коаліції. Із часом може змінитися і людина на президентській посаді, і склад та колір коаліції. Проте триватиме ця колізія стосунків між президентом, який має право вносити кандидатури, і правлячою коаліцією, яка має ці кандидатури затверджувати. Тому вже сьогодні треба формувати нові традиції, які б поважали не лише формальні положення Конституції — букву закону, а й дух нового політичного законодавства.
3 
35413
Коментарі