Україна не вміє вибивати з ЮНЕСКО гроші

45 років тому в Парижі було відкрито представництво України при ЮНЕСКО. Це структура ООН, що опікується питаннями освіти, науки й культури. Вона має допомагати зберігати культурну спадщину, твори мистецтва та пам"ятки історичного чи наукового значення.

Кожна країна може звернутися до ЮНЕСКО з проханням про фінансування. Наприклад до Центру всесвітньої спадщини. Фахівці організації оцінюють ситуацію та приймають рішення.

Але в України отримати суттєве фінансування від ЮНЕСКО не надто виходить.

— За останні три роки ЮНЕСКО не давала нам багато грошей. Керівництво країни не може запевнити їхніх фахівців, що розпорядиться цими коштами належним чином, — каже член Національної комісії України в справах ЮНЕСКО Максим Стріха, 46 років. — Лише три наші історичні пам"ятки у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Софія Київська, Києво-Печерська лавра та історичний центр Львова. Тоді як Італія має в ньому 44 культурні об"єкти.

Свідченням втрачених можливостей для України є програма ЮНЕСКО з охорони та реставрації дерев"яних церков.

— Ця програма активно діє в Польщі, Словаччині, — продовжує Максим Стріха. — В Україні ж — ні. І це незважаючи на те, що протягом останніх років у нас згоріло понад 140 таких храмів.

Експерти посилаються на досвід інших країн і кажуть, що для плідного співробітництва з ЮНЕСКО треба створити спеціальний благодійний фонд — таку собі єднальну ланку між країною та цією міжнародною організацією. Завдяки фондам створюється прозора система розподілу коштів, що виділяє ЮНЕСКО.

Наприклад, у Чехії за підтримки такого фонду в Державній бібліотеці Праги в цифровий формат переводять зібрання документів та історичних рукописів. Державні структури звернулися до цього фонду, а ЮНЕСКО перерахувала через нього потрібні кошти. Про необхідність створення подібної структури в Україні президент Віктор Ющенко заявив під час свого офіційного візиту до штаб-квартири організації в листопаді 2005 року.

— У нас такі фонди також могли допомагати зберігати архіви, — каже керівник Центру досліджень проблем повернення та реституції культурних цінностей Сергій Кот, 49 років. — ЮНЕСКО могла б сприяти придбанню сучасного устаткування для наших бібліотек. Приміром установок для розкислення паперу. Щоб у старих книгах та рукописах не трухнув папір та не зникала типографська фарба.

×