У ніч на 15 листопада співробітники слідчого комітету затримали міністра економічного розвитку РФ 60-річного Олексія Улюкаєва. Це арешт найбільш високопоставленого чиновника в сучасній історії Росії.
Його звинувачують в отриманні хабара особливо великого розміру. За версією слідства, Улюкаєв вимагав від представника компанії "Роснефть" $2 млн за позитивний висновок і оцінку щодо угоди з придбання державного пакету акцій компанії "Башнефть".
У минулому Олексій Улюкаєв був найближчим соратником Єгора Гайдара, який запроваджував ринкові реформи на початку 1990-х.
— Я одразу зрозумів, у чому річ. Це помста за опір Улюкаєва тому, щоб віддати "Башнефть" Ігорю Сечину (глава нафтогазової компанії "Роснефть", його вважають у Росії другим за впливовістю після президента Володимира Путіна. — ГПУ), — говорить опозиційний політик Володимир Мілов, 44 роки. — Снаряди рвалися близько. За останні роки заарештували трьох губернаторів.
"Рік Федеральна служба безпеки прослуховує міністра, готує спецоперацію і зрештою бере його на хабарі у $2 млн. Хтось вірить, що за схвалення купівлі однією нафтовою компанією іншої дають хабарі, менші прийнятої в тих колах вартості квартири? До реальності це не має жодного відношення, — пише у блогу російський журналіст 39-річний Аркадій Бабченко. — Тоді що ж? Безумовно, і підкилимна боротьба теж. Але й це — наслідок. Головна причина — в іншому. Арешт Улюкаєва лежить у тій же площині, що і призначення власного охоронця губернатором Калінінградської області (у липні Путін зробив колишнього працівника своєї служби безпеки Євгена Зінічева керівником регіону. — ГПУ). Чи постійне перетасовування осіб і посад в уряді.
Все це означає, що авторитаризм у Росії минув стадію ліберального лицемірства і перейшов на новий рівень. Автократові не треба більше вдавати, що він залежить від того чи іншого професіонала в уряді або губернатора.
Автократія усвідомила себе як єдине джерело влади в країні, єдиний інструмент управління нею, що не потребує більше посередників чи підтримки. Вона перестала вдавати, що рішення приймаються кимось ще, окрім автократа. Остаточно замкнулася в собі. Наслідком цього усвідомлення і є всі ці переміщення й арешти.
Автократ беззастережно довіряє кільком наближеним людям. Це насамперед ті, з ким приймалося рішення щодо анексії Криму. Всі інші перестали мати для нього значення.
За іншою логікою ситуація розвиватися не могла. Автократія не має заднього ходу — тільки посилюватиметься. І скоро прийде час і тих, хто арештовував Улюкаєва. Вони так само будуть розгублено "намагатися зателефонувати високопоставленим покровителям", як повідомляє Слідчий комітет про Улюкаєва. Класичне "сталася жахлива помилка, зателефонуйте товаришу Сталіну". А коли другий рівень буде вичищений, неминуче настане час і ближнього кола".
2 
1
Коментарі