Міністр освіти й науки Дмитро Табачник поскаржився, що абітурієнти знущаються, замовляючи тести мовами нацменшин. 5 березня завершився термін подання вступниками документів на зовнішнє незалежне тестування. 80% захотіли отримувати зошити з тестування української мовою. Близько 20% — іншими: угорською, кримсько-татарською, російською, румунською.
— Це природна реакція суспільства на недолугий закон про мови, — каже доктор фізико-математичних наук, перекладач та громадський діяч Максим Стріха, 51 рік. — Зрозуміло, що абсолютна більшість дітей спокійно могли б написати тестування українською, як і було раніше. Але на місцях відділи освіти заохочували людей просити тести російською. Так само, як і одеських школярів мотивували цьогоріч іти лише до російських класів. Тобто, влада проводить продуману піар-кампанію з популяризації російської мови. Табачник хоче продемонструвати суспільству, як палко школярі її прагнуть. Але часом ця кампанія дає серйозні збої. Першим таким випадком було намагання відкрити велику російськомовну гімназію в Києві. Тоді повстали батьки, і її таки зробили українською.
Тепер влада виявила, що в Україні існують інші мови, крім російської. І діти цими мовами хочуть складати тести. Це Табачника чомусь роздратувало. Але з цими мовами є реальні проблеми. Дитина може складати тест угорською, бо вчилася в угорськомовній школі. А от кримський татарин хоче складати кримсько-татарською, а шкіл досі нема. Але таке бажання дитини. Це не може бути приводом для обурення міністра. Це його проблема. Спочатку потрібно було забезпечити нормальне навчання мовами нацменшин, а тоді дозволяти тести. А зробили навпаки. Ухвалюючи закон про мови, ані Ківалов, ані Колесніченко не думали, що може постати проблема з гагаузькою чи кримськотатарською. Бо він писався під одну мову — російську. Але під її легалізацію потрібно було підвести якийсь фундамент. Тож решту мов ухвалили доважком. І тепер це їм вилазить боком — суспільство сміється над Табачником та владою.
3 
1
Коментарі
3