Якщо коли-небудь вирішу розпочати нове життя й переберуся до Маямі, то вирощуватиму м'яту на продаж. Її там щедро додають до кубинських коктейлів. Попит на них тут, здається, буде вічний.
— У Маямі завжди тусуються знаменитості. Ми неодмінно побачимо там когось цікавого, — каже приятелька Джейн, яка ініціювала поїздку до Флориди. Перспектива зустріти відому особу мене не дуже підбадьорювала. Щоб побачити когось зі світської хроніки, не обов'язково виїжджати з Нью-Йорка. Ось кілька тижнів тому в Сохо на Мангеттені я зіткнулася із супермоделлю Кароліною Курковою. На білявку в старих спортивних штанях, подертій майці з і брудним розпатланим волоссям ніхто не звертав уваги.
Найбільшою знаменитістю, яку ми побачили в Маямі, виявилася вілла модельєра Джанні Версаче. Він тут жив багато років і щоранку без охорони виходив на прогулянку до моря. Потім ішов у кав'ярню "Ньюс", де читав італійські газети й замовляв сніданок. Поводився як звичайнісінький турист. Небажання дотримуватися більш "знаменитого" стилю життя призвело до того, що в липні 1997-го якийсь псих спокійно підійшов до Версаче на порозі будинку й підстрелив дизайнера. Розкішну віллу родичі продали нібито за 25 мільйонів доларів. Іще стільки ж коштували антикварні меблі. Зараз на вході до будинку чатує охоронець.
Щоб зануритися в атмосферу Маямі, починайте з "кокосового мохіто". Смачно, створює настрій тропічного відпочинку. Потім частуйтеся стравами кубинської кухні. Вона тут переважає, бо більшість жителів Маямі — утікачі й нащадки втікачів з Острова Свободи. Я особисто рекомендую відварену юку з вершковим маслом і часником. На смак, як картопля, але ніжніша. Якщо не підтримуєте режим Фіделя Кастро, то доводьте політичні погляди помірною кількістю коктейлю "Куба лібре" — "Вільна Куба". Так називають кубинський ром і "кока-колу" разом.
Ми обійшли три ресторани за вечір — і жодної знаменитості. Джейн почувалася розчарованою. Я сподівалася надибати Крістіну Орбакайте, Ігоря Ніколаєва або ще когось із російського чи українського шоу-бізнесу, хто має тут квартиру. На початку третьої години ночі ми повільно пересувалися в бік нашого готелю. На вулиці людей, як на радянській першотравневій демонстрації. Я вже була подумала, що російські туристи в Маямі — рідкісне видовише. А ж тут дебела тітка в потворному сарафані безпомилково виділила мене з натовпу і по-простецьки запитала: "Слышь, дєвушка, а Оушен-роуд — в какую сторону?".
2 
1
Коментарі
1