В Ізраїлі жертв Голокосту поминають наприкінці квітня. Це називається Днем пам"яті жертв Катастрофи єврейського народу. У країні скасовують урочистості, радіо- та телеканали не транслюють розважальних передач. Загиблих поминають у школах, армійських підрозділах, державних установах.
В Україні минулої суботи поминали жертви Голодомору і політичних репресій. Коли "Перший національний" транслював у прямому ефірі акцію "Запали свічку", один з інших загальнонаціональних телеканалів, "1+1", так само наживо показував шоу "Танці з зірками". А по "Інтеру" демонстрували "Клуб веселих і кмітливих". Натиснеш кнопку пульта — трагічні розповіді очевидців страшних часів. Натиснеш іще раз — бурхливі веселощі. Так тужила Україна.
Євреїв від рук фашистів загинуло 6 мільйонів. Українців лише від голоду, без репресій, — приблизно стільки ж, а може й більше. В Ізраїлі в день пам"яті о 10-й ранку звучать голосні сирени і вся країна на хвилину замовкає. За ідеєю, в Україні в суботу о 16.00 усі мали б запалити свічки. З кількох сотень вікон багатоповерхівок, що можна було бачити з мого, свічка горіла лише в одному.
Натиснеш кнопку — бурхливі веселощі
В Ізраїлі не може бути такого, щоб у цей день прем"єр-міністр країни не прийшов на жалобну церемонію в музей Голокосту "Яд ва-Шем", а тим більше просто поїхав з країни. В Україні ж Віктор Янукович жалобними заходами знехтував і не відвідав Національну оперу та приурочену до дня пам"яті виставку в Українському домі.
Євреї — нація. Українці поки що такою не стали, і в суботу це вкотре засвідчили. Бо якщо нація таки є, то усвідомлює себе і свою історію. І певні речі для неї не можуть не бути святими, не проникати в душу кожного. Нація повинна відчувати цей біль і скорботу, незалежно від статусу кожного у суспільстві, статків чи політичних симпатій.
Прем"єр, народні депутати, телепродюсери і поп-зірки, пересічні люди — кожен по-своєму мав би відзначити цей день. Принаймні переважна більшість. Адже Голодомор і репресії зачепили і Східну, і Західну Україну. На сході, півдні і в центрі вмирали від голоду. Захід постраждав за національну ідею. Отож 25 листопада мало б об"єднувати українців — біда ж була на всіх одна. Мало знайдеться в Україні родин, яких вона оминула.
Але усвідомлення тієї трагедії нації поки що немає, бо не усвідомлює себе сама нація. Україна продемонструвала здебільшого байдужість, а політики ще й нездоланну навіть у таких речах заполітизованість. Янукович же ще раз засвідчив, що не є національним лідером, здатним мислити категоріями всієї України, а не партії, регіону чи сусідньої держави. Утім, на загальному тлі вчинок прем"єра чимось неймовірним не видається.
2 
1
Коментарі