У приміщенні Черкаського факультету Київського університету культури і мистецтв з'явилася дитяча кімната. Там студенти залишають дітей на час іспитів чи занять.
Розташована на третьому поверсі. Східцями піднімається 23-річна Марина Василівецька із сином Дмитром, 2,5 року. Хлопчик швидко біжить сходами. Йому з рук випадає іграшкова машина.
— Авалія, бух, — підіймає іграшку та знову біжить.
— Ти куди так поспішаєш? — цікавлюся.
— В унівєл, — діловито відповідає малий.
— Це він так каже на університет, чує, що я так кажу. Я прийшла у справах, ненадовго. Добре, що зробили таку кімнату. В садочок я ще не хочу віддавати. А залишити вдень ні з ким. То я його лишу тут, а сама побіжу в бібліотеку.
Ліворуч сходів на третьому поверсі на дверях висить зелений аркуш "Дитяча кімната". Окрім санвузла, кухні з холодильником, мийкою з тумбочкою, є дві кімнати. У кожній по два ліжка. В коридорі на підлозі — іграшковий вертоліт і трактор. Дмитро сідає за перший і натискає кнопку з мелодією.
— Бачиш, який гарний, — нахиляється над хлопчиком викладач 28-річна Юлія Гончар. — А то мотоцикл. Не їде? Давай будемо разом їхати. Вперед, а тепер назад.
Хлопчик біжить в іншу кімнату до пластикової парти, на якій стоїть іграшковий комп'ютер.
— Павук, — показує на монітор із малюнком людини-павука і тисне на "мишку", тикає пальцями по клавіатурі.
Поряд — дерев'яна парта з книжками й олівцями. На ліжках лежать м'які іграшки.
— Усе це ми принесли з дому й будемо ще зносити, — заходить декан 33-річна Надія Горбатова. — Я парту зі стільчиком віддала. Для сина Марка вона вже замала. Тепер ходить по кімнатах і питає: "Гдє мой стульчик?". З ідеєю створення такої кімнати до мене підійшла Юлія Гончар. Я підтримала, бо на собі відчула, як це потрібно. Довго відтягувала народження дитини, щоб не втрачати роботу. Та й після не хотілося кидати. Доводилося залишати малого на нашого бібліотекаря Наталю Петрівну. Тому тільки "за", щоб у студентки не було болючого вибору: або навчання, або діти. Якщо, наприклад, мама одна виховує, ні чоловіка, ні батьків. От що робити? А так дітей будуть доглядати студентки-волонтери.
Для догляду за дітьми відібрали п'ятьох. До початку нового навчального року розроблять гнучкий графік. Якщо буде потрібно, то візьмуть у штат вихователя з дитячого садка.
— Я вже залишала тут дитину, доки здавала іспит, — говорить 20-річна Діана Білик, тримає доньку восьмимісячну Анастасію.
— Іди до мене, — говорить Надія Олександрівна.
Дівчинка всміхається й за мить простягає до жінки руки.
— Дітям тут так подобається, що деякі йти не хочуть, — розказує Юлія Гончар. — Я як бачу в коридорі вагітну студентку, кажу, що в нас є така кімната. Тут можна не лише дітей залишити, а й таким жінкам відпочити.
2 
1
Коментарі