У Городищі запрацював науково-виробничий комплекс "Фрея-Агро". 4 липня, у день відкриття, сільгоспвиробники могли ознайомитися з новими виробничими потужностями.
Підприємство "Фрея-Агро" розташоване на вул. Панфілова, 94-а. На обгородженій території стоять три жовті цехи.
— Раніше тут були старі корівники, все заросло бур'янами, — каже директор підприємства Володимир Лимар, веде гостей до підготовчого цеху. Ліворуч лежать гори торфу.
— А скільки тут його? — запитує 56-річний Олександр Демиденко, заступник директора Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту землеробства.
— 8 тисяч тонн, — відповідає Лимар. — Вміст гумінових кислот близько 40. Отримуємо його з вологою 60 відсотків. Накопичили чимало, щоб мати запас, раптом якісь збої.
— На скільки цього торфу вистачить? — запитує Демиденко.
— Виробництво розраховане на 4 тисячі тонн щомісяця. Торфу, що тут лежить, вистачить на два місяці. Завод складається із двох основних цехів, площі, складу, решту території ще добудовують, — додає Лимар біля входу до підготовчого цеху. Тут розміщені накопичувальні бункери, транспортери, аеродинамічна сушильна камера. — Сюди потрапляє торф, відбувається відсіювання чужорідних тіл, подрібнення торфу. Після цього вся маса потрапляє в сушильний комплекс піролізного типу. У цьому плані ми економічні.
— Ще й екологічно чисті, — говорить жінка в чорно-білій сукні.
— Ну так, з труби ж, бачили, пара йде, а не дим. Рівень ККД дуже високий, — розповідає Володимир Лимар. — Комплекс розрахований на 2 тонни в час готової продукції сухого подрібненого торфу, який уже являє собою добриво. На наше замовлення зробили пластикові реактори для зберігання рідких речовин з розрахунку 600 тонн на місяць, — показує на великі білі баки. — Це те добриво, якого достатньо один літр на гектар.
Після підготовчого цеху всі йдуть до технологічного. Тут стоять реактори, що переробляють низинний торф у гранульовані органо-мінеральні добрива, а також окремі реагенти, з яких виготовляють рідкі добрива "Фрея".
— Пам'ятаю, як в у 1980-х уніс на цукровий буряк гумат натрію, — говорить Володимир Остапенко, начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Городищенського району. — Валявся на складі. То де й ділися ті церкоспорози, хлорофілові зерна і врожай був з різницею у 70-80 центнерів. А це природний гумат пропонують, то звісно, що буде високий ефект.
— Зараз наступила ера збалансованих органо-мінеральних добрив, — каже після зустрічі Володимир Лимар. — Це добрива, які підвищують урожай та сприяють вирощенню екологічно-чистої продукції. Подібного підприємства немає в Україні. Все обладнання вироблене у нас. Я дуже переймався нестачею кваліфікованих кадрів, але знайшлися місцеві хлопці з хорошими амбіціями. І що найприємніше, коли працювали, то казали: "Це ж ми для себе робимо". Тому й зробили на совість.
2 
1
Коментарі