За останні три роки абонентів дротового радіо в області поменшало майже вдвічі — зі 170 тис. до 96 тис. Найбільше користувачів залишились у Черкасах та районі — 38 тисяч. Найменше на Христинівщині — 339.
— Радіо у мене з 1981 року проведено, ще як квартиру купили, — розповідає Володимир Чепурний, 70 років, із села Червона Слобода Черкаського району. — Слухаю його для порівняння. У мене і прийомнік є. Дротове радіо далеко не найкраще. Воно необ'єктивне. Я зараз опозиційний до нашого уряду, а як там ідуть хвалебні оди, то я перестаю слухати. Років п'ять назад була обірвалася лінія, то три роки мовчало, і так нормально було, а потім відновив. Якщо ще раз обірветься, то це вже навсігда.
У Кам'янському районі лишилися 2240 абонентів.
— Ото тільки вночі не слухаємо радіо, як спимо, — говорить 78-річний Григорій Варивода із села Михайлівка. — У нашій родині радіо з'явилося найпершим — 1947 року. Тоді мій старший брат сконструював радіоприймач. Напитав у людей магніти, сам змотав котушку, материне веретено для намотки приспособив. Як заговорила та тарілка вперше, то сусіди приходили слухать новості. Як балакає удворі, то якось аж веселіше жить, а вимкну, то аж дико стає.
Нарікає на погану якість сигналу.
— Лінії зовсім нікудишні, тільки сира погода чи дощ — геть мовчить, десь дроти гілляками коротить. Районних новин усе одно майже немає. Ото тільки по вихідних музична вітальня. Але слухаємо, в кого ювілей, весілля.
У Смілянському районі кількість користувачів дротового радіо зменшилася до 5 тис. Майже щодня до редакції місцевої радіостанції надходять скарги про поломки радіо.
— Це десяток за останні кілька днів, — показує записи директор Анатолій Самарський. — На полицях є заяви на ремонт чотирирічної давнини, по яких іще бригада не виїжджала.
У Тальнівському районі зосталися трохи більше 3 тис. радіоточок. Із них половина — в Тальному. У трьох селах — Зеленьків, Лоташеве й Папужинці вже немає жодної.
— Тримати радіо у селах нам невигідно. Хоч є кілька абонентів, які справно платять. Не будемо ж ми доглядати за опорами та дротами заради одного-двох людей. Вигідніше зовсім відключити, — пояснює електромонтер 53-річний Василь Поліщук. — Я прийшов у часи розквіту радіо. Дроти привозили тоннами, всі лінії були новенькі. Комуністи слідкували, щоб радіо працювало як годинник, бо це ж була їхня пропаганда. У середині 1990-х радіо почало занепадати. Проволоку везуть уже не тоннами, а по 10–15 кілограмів.
У Христинівському районі залишились трохи більше 300 абонентів. Наприкінці 1990-х там було сильне зледеніння. 40% опор ліній електропередач повалило. Люди були без електрики 10–14 днів. Під час відновлення електричних стовпів про дротове радіо забули. Майже всі абоненти живуть у Христинівці.
Як називають дротове радіо
"Брехунець"
"Колгоспник"
"Кнопка"
"Точка"














Коментарі