"Опель Астра" — найдешевший німецький седан, що продають в Україні. Коштує від 429 тис. грн.
Блакитний легковик припаркований по вул. Кирилівській в Києві біля представництва "Пежо Сітроен Україна". Віднедавна французька компанія придбала "Опель" і почала продавати машини цієї марки. Домовляємося про тест-драйв новинки — отримуємо розкладний ключ від авто у повній комплектації.
Кузов "Астри" не має різких ребер жорсткості й кутастих вигинів. Усі лінії плавні. Між стійкою лобового скла і рамкою передніх дверей установлена невелика кватирка, подібна до такої самої, як біля задніх дверей. У центрі переднього бампера на його найбільш уразливій частині — велика вставка із чорного нефарбованого пластику. Це практично, бо дрібних пошкоджень на цьому матеріалі в разі подряпин не буде видно. Кліренс автомобіля — 16,5 см. Цього достатньо, щоб заїхати на високий бордюр у місті.
Як і у всіх "Опель Астра", що продають в Україні, автомобіль має турбований бензиновий двигун на 1,4 л потужністю 140 к. с. Коробка передач тестової машини — автоматична.
Багажник "Опеля" має широкий проєм. Його місткість — 460 л. Під фальшпідлогою прикручене запасне колесо. У відсікові передбачене місце для знака аварійної зупинки й аптечки. З внутрішньої частини борта встановлені металеві гачки для закріплення вантажу. Такі зазвичай мають позашляховики.
Відкривати багажник можна з брелка або з кнопки на торпедо в центрі. Зручніше було б, якби кнопка розміщувалася ближче до водійських дверей або на задній емблемі, як у вищого за класом "Опель Інсігнія".
Посадка на задньому сидінні зручна. Місця там більше, ніж у седанів цього класу. Зі зростом 188 см ноги в спинку переднього сидіння не впираються. Голова не дістає до стелі. По центру теж можна зручно вмоститися, адже подушка сидіння не має звичного горба, а спинка — підлокітника.
На водійському місці посадка зручна. Огляду трохи заважає додаткове вікно перед стійкою лобового скла. Кермо з підігрівом, обтягнуте шкірою. Панель приладів розроблена в традиційному стилі — спідометр і тахометр поміщені в кола з хромованим обідком. Проекційного дисплею в автомобілі немає. Проте у місці, де його зазвичай установлюють, — яскравий червоний індикатор. Він попереджає водія у випадку ймовірної небезпеки.
Торпедо зроблене частково із м'якого пластику. Всі основні кнопки і перемикачі розміщені в стандартних місцях, як на більшості німецьких машин. У центрі торпедо — рідкокристалічний дисплей мультимедійної системи. Під ним установили понад 30 кнопок, поділених на різні зони — музичних, кліматичних та інших налаштувань. До розташування кожної з них звикаєш не одразу.
Між передніми сидіннями встановили підлокітник — його можна регулювати вперед-назад.
Набирає швидкість автомобіль жваво. Рульове керування в міру гостре, підвіска середньої жорсткості, комфортніша, ніж у "Шевроле Круз" цього ж класу. Передачі "автомата" перемикаються без помітних ривків. Їду машиною в напрямі вул. Сагайдачного. Поступово сутеніє — автоматично вмикаються фари.
Після виїзду на Бориспільську трасу обираю круїз-контроль — витрата палива в його режимі падає на літр — до трохи більше, ніж 5 л на 100 км. У місті машина споживає понад 8,5 л бензину.
Автомобіль не має спортивного режиму, проте на швидкості 150 км/год добре тримає дорогу. Кермо стає трохи важчим.
5 
35413
Коментарі