Оновлений "Ніссан Джук" почали продавати в Україні з літа цьогоріч. У позашляховика модернізоване оздоблення кузова, салону та більше електроніки.
— Джук — це прийом виштовхування плечем в американському футболі. Цією моделлю свого часу наша компанія кинула виклик конкурентам. Дизайн такого невеликого позашляховика нереально переплутати з іншою моделлю. Машина стала популярною в Європі, — пояснює 34-річний Володимир Іванов із компанії "Ніссан". Пропонує випробувати автомобіль.
Білий із синіми елементами "Ніссан Джук" беремо на тест-драйв у автосалоні на столичній вул. Корабельній. Це передньопривідна версія в комплектації "Текна" вартістю від 641 710 грн. Авто оснащене 1,6-літровим атмосферним двигуном на 117 к. с. і коробкою передач-варіатором.
Як і модель першого покоління, новинка має нетрадиційний дизайн — спереду дві пари фар і масивні ходові вогні з поворотниками. Силует автомобіля вирізняється високим капотом і суттєво заниженою лінією даху. Ручки задніх дверей, на перший погляд, непомітні — мають інакший дизайн, ніж передні, й розташовані ближче до вікна.
— Нову версію можна впізнати за затемненими задніми ліхтарями, тонованими поворотниками у дзеркалах і решітці радіатора, — говорить Володимир. — З'явилися версії з преміальною аудіосистемою "Боус". Нова акустика встановлена навіть у підголівник водійського сидіння.
Автомобіль у комплектації "Текна" має безключовий доступ. Брелок від авто відчиняє всі двері, багажник і запускає двигун.
Багажний відсік цього "Джука" більший, ніж у такої машини із повним приводом — 354 літри. Під фальш-підлогою — чимало простору, помістяться чотири стандартні ящики. Ще нижче прикріплена "докатка". Домкрат зафіксований праворуч у боковій панелі. Відсік обтягнутий не парапетом, а практичним пластиком.
Людям зі зростом понад 185 см заходити на другий ряд сидінь не зручно через вузький дверний отвір.
Дизайн салону має спортивний стиль. Тунель трансмісії, оздоблення навколо дефлекторів повітря й накладки на картах дверей синього кольору. Оббивка стелі — темна. Торпеда виглядає зовсім інакше, ніж в інших позашляховиках "Ніссан". Виготовлена з твердого пластику, над тахометром і спідометром — м'який козирок, обтягнутий шкірою. По центру торпеди 5,8-дюймовий сенсорний монітор мультимедійної системи. На нього виводяться карти навігатора, дані приймача, програвача та зображення із зовнішніх камер. Під ним — невеликий екран системи динамічної зміни налаштувань із двома круглими ручками з обох боків. Устаткуванням змінюють налаштування клімат-контролю та режиму їзди. Час від часу на екрані з'являється діаграма споживання пального протягом тижня чи місяця.
Посадка на водійському місці висока і зручна. Незвично, що в поле зору потрапляє капот і ходові вогні з поворотниками. Кермо можна регулювати за висотою. Сидіння мають бічну підтримку. Між кріслами бракує підлокітника. Його можна замовити додатково. У передній частині поздовжнього тунелю розміщено прогумовану поличку для телефону. Пристрій з неї не падає при поворотах. І місце її розташування з вулиці непомітне.
Затискаю гальма і торкаюся кнопки запуску двигуна — машина заводиться. Переводжу важіль у "драйв" — і рушаю. Педаль газу нечутлива. В економному режимі машина неспішно набирає оберти, варіатор перемикає передачі непомітно — без ривків і шуму. Рухаюся вул. Набережно-Хрещатицькою у напрямку до центру. Підвіска "Ніссана Джука" — жорстка, рульове керування гостре. Як і у вищому на два класи "Ікс-Трейлі", є система моніторингу мертвих зон — тільки-но до правого або лівого заднього крила наближається авто, про це попереджають індикатори на стійках передніх дверей. Так само є контроль рядності руху — щойно без увімкнення повороту наїжджаю на лінію розмітки, лунає гучний сигнал. На Подолі потрапляю у пробку. Об'їжджаю затор вузьким проміжком між автомобілями. Аби не зачепити їх, вмикаю передні камери. Вони виводять на центральний дисплей зображення перед бампером, потім — зону біля передніх коліс.
У спортивному режимі авто прискорюється жвавіше. Однак і споживає при цьому на 1,5–2 літри пального більше — близько 9 літрів у місті. Випробовую динаміку на Бориспільській трасі. До 100 км/год авто розганяється за 11,5 секунди. На швидкості понад 140 км/год добре тримає дорогу, не парусить. Найменше "Джук" споживає на міжміській дорозі — якщо перейти в економічний режим і їхати на круїз-контролі. З такими налаштуваннями авто бере 5,7 літра бензину на 100 кілометрів.
Купила "Мікру" на підборах"
— Хотіла позашляховик, який вирізнятиметься на дорозі, — говорить киянка 37-річна Олена Сидлецька. За два роки наїздила "Ніссаном Джуком" 40 тис. км. — Називаю його "Мікра" на підборах". До того їздила "Мікрою". "Джук" такий же простий у керуванні, зручний у місті, але високий. Кліренсу 17 сантиметрів і переднього приводу достатньо для ґрунтовок. Щотижня їжджу на дачу — машина з легкістю проходить нерівності, пагорби. Нею добре вибиратися на бордюри. Єдиний недолік — похила форма дверцят багажника. Важко вмістити габаритні речі. Дитячий візок доводилося брати у салон, бо не поміщався.
Автомобіль сподобався дизайнерам
— "Джук" — це був ризикований крок для "Ніссана". У машини специфічний дизайн. Внаслідок цього вона не така практична. Це могло не сподобатися більшості, — говорить автоексперт 41-річний Микола Руденко. — В історії чимало таких прикладів. Проте вийшло інакше, бо модель мала модний кузов компактного позашляховика. Покупцям дали можливість замовляти під себе кольори вставок салону, дисків і навіть прострочення улюбленого забарвлення на сидіннях. Автомобіль сподобався дизайнерам.
5 
1
Коментарі