— Я колись їздив по Сибіру, там великі простори, ніхто з водіїв ні на кого не сподівається. Возиш із собою лопату і розгрібаєш усе сам, — каже технічний директор "Автоакадемії водійського мистецтва" Леонід Шубін, 53 роки.
— Звичайно, краще, щоб машина була вищою і не шкребла днищем ґрунт, сніг, — продовжує. — На морозі "японці" чи "німці" тримають температуру всередині авто десь півгодини. Вітчизняна машина охолоне за 10 хвилин, бо погані ущільнювачі.
З точки зору надійності двигуна, краще мати бензиновий. Бо навіть зимова солярка при мінус 15-20 градусах починає погано працювати. Гусне, виділяє парафін, який забиває паливний фільтр.
У машині завжди маю трос, аптечку, сірники, запасне колесо, яке у разі чого можна підпалити й погрітися. Ланцюги на колеса із собою не вожу. З віком і досвідом навчився вибирати гарну зимову гуму, яка рівносильна ланцюгам і шипам на шинах. Якщо машина через сніг чи бруд сідає на "пузо", ланцюг усе одно не поможе.
Двічі потрапляв у повінь у Києві, коли машину змивало хвилею й заливало по вікна. Тепер вивчаю карту затоплень, паркуюсь, де безпечно. Навесні викладаю мішками з піском невелику дамбочку навколо гаража.
Головна порада — у серйозну негоду краще не виїжджати.
3 
1
Коментарі
2