В Украине словом "элита" обозначают наиболее осатанелый слой плебса
Вкладатися треба в культуру та армію. Вони роблять державні проєкти осмисленими
В сучасній Україні слово "еліта" чомусь використовується для позначення найбільш осатанілого прошарку плебсу, у нашому випадку соціальної верстви функціонально гідної хіба на якісь санітарні або клінігові роботи. Цю дебільну моду ввели, певно, ще політологи початку дев'яностих.
Елітним є лише той людський прошарок, який і споживає, і виробляє складну культуру, а окрім того прямо нав'язує ефективні етичні моделі решті суспільства.
Елітним є лише той людський прошарок, який і споживає, і виробляє складну культуру
На індивідуальному рівні елітність завжди супроводжують дві якості – відданість і чесність. Такі люди не брешуть собі, не торгуються, мають контрольовану емоційну сферу, чорт забирай, не беруть чужого, повністю віддають себе справі або іншим, визнають власні недоліки і помилки. Просто кажучи, мають складні, але при цьому прозорі ідеали, прагнуть їх і, головне, досягають.
Напрацювання таких якостей потребує часу, отже в тій чи іншій формі плекання і селекції. Не дарма старе німецьке слово шлахт (рід, порода) й дало нам нині застаріле поняття шляхта.
В Україні такі люди звичайно є, однак й досі вони не становлять якоїсь помітної і цілісної у своїх прагненнях верстви. Хоча я упевнений, що наше замучене сусідським маскультом суспільство врешті виокремить з себе цей необхідний для подальшої еволюції та виживання інструмент.
Це якщо цього разу ми не дамо ринковим торбохватам розстріляти або заморити найкращих наших людей голодом.
Бізнес без культури не знає відповідальності, а без армії не має стабільності
Вкладатися треба в культуру і в армію, бо саме вони роблять державні проєкти осмисленими. Скажімо той же бізнес сам по собі, на який багато хто надіється, без культури не знає відповідальності, а без армії не має стабільності. Це мали би бути в наших умовах два основні податки - на культуру і на армію, два чітко окреслених і прорекламованих податки. Однак спершу треба якось пояснити державі чим культурна сфера відрізняється від розважальної. Дохріна чого ще треба пояснити державі.
Без націоналмаркетингу не обійтися.
Комментарии