В Украине единый центр сопротивления московскому протоколу - Пласт

У Білорусі поховали жертву політичного терору. Закатований учасник спротиву Мікіта Крыўцоў. На труні - національний прапор. А на хресті, які видають у моргах, "Кривцов Никита Сергеевич".

Понад 10 років тому білоруська Вікіпедія розкололася на дві редакції: білоруська офіційна і білоруська тарашкевіца. Унікальний випадок для понад 100 мовних редакцій.

Яка ж причина?

А одна з головних причин - протокол оприлюднення білоруських імен. Це коли за християнською традицією "Мікіта Крыўцоў" - хрещене ім'я вперед, а за іншою, підмосковською - "Крыўцоў Мікіта Сяргеевич", прізвище вперед - за протоколом ГУЛАГу, а ще й азійське по-батькові - ібн Сяргеевич.

Напис на хресті - результат використання московських меморіяльних протоколів - повна й беззастережна московізація. Зло й ганьбу якої навіть не усвідомлюють учасники похорону під білоруським прапором.

Але в білорусів не все ще пропало. Бо в них є знання про те, як треба.

А що в Україні?

90% меморіяльних знаків на честь учасників війни з Москвою виконані за московським протоколом: прізвище - вперед, ім'я - назад. Контрольний - по-батькові…

Останній прикрий приклад - меморіяльна дошка на честь генерала УПА Івана Трейка, встановлена у його рідному селі на Поділлі. Дошка вшановує "Трейка Івана Демидовича". Чуєте?

Незабаром дійде й до Бандери Степана Андрійовича й Українки Лесі Петрівни.

І головне, що ми навіть не маємо альтернативної Вікіпедії - як білоруси . І саме на цій, мільйонній Вікіпедії фанатично дотримуються московського енциклопедичного протоколу: ПІБ. Тичина Павло Григорович, Бандера Степан Андрійович. Ждемо правок і появу Леннон Джон Йосипович; Маккартні Павло Джонович.

До речі, єдиний центр опору московському протоколу - Пласт. Заяви на вступ до організації лише за формулою ІП. Дякую

P.S. Нехай Царствує герой Мікіта Крыўцоў.

Оригінал