Століттями українці, як і інші народи Європи, напрацьовували систему символів, котрі ємно відображали і були складовою світоглядної орієнтації, фіксували здобутки і вказували шлях розвитку. Символам приписують містичну силу, що впливає на долю народу, ніби передвизначає його успіхи і поразки. Символічна система постійно поповнюється новими зразками, коригується їх змістовне навантаження для кожного покоління.
Дискусії в суспільстві навколо використання червоного прапора якраз є прикладом еволюції ціннісних орієнтирів соціуму під впливом подій недавнього минулого. Малиновий стяг у свій час був одним із знамен козацького війська. Він майорів під час битв козаків із польськими, турецьким та московськими загарбниками.
Інший приклад активного використання червоного прапора як символу соціального визвольного руху революційні події кінця вісімнадцятого – дев'ятнадцятого століть в Європі. Саме цю традицію перейняли в Російській імперії вже на початку ХХ ст. Нівельовано первісний зміст цього символу в Радянській Росії завдяки тотальним ленінським і сталінським репресіям. Тоді під червоним прапором здійснено мільйонні вбивства мирного населення, серед яких найстрашніше – Голодомор 1932-1933 рр.
Спроба реанімувати червоний прапор як символ визволення чи то політичного, чи соціального зроблено в роки війни. Боротьба з нацизмом мобілізувала народи і змусила призабути злочини радянської влади. Але черговий міф розвіявся, коли радянські окупаційні війська залишились у країнах Східної Європи після 1945 р. і вже виконували поліційні функції з придушення національно-визвольних рухів.
Деградація первісного значення символу яскраво простежується на прикладі давнього символу – свастики. До моменту обрання його німецькими націонал-соціалістами свастика не мала вкрай негативного змістовного наповнення з яким асоціюється нині. Знак Сонця в білому крузі на червоному прапорі став ототожнюватися із нацистськими злочинами проти людства. Схожою є ситуація із радянським червоним прапором. Нині він символ насилля, вбивств, тоталітаризму.
Рішення Конституційного Суду – це наслідок дії низки чинників впливу. Голосування комуністів проти пенсійної реформи продемонструвало ненадійність союзу Партії регіонів із лівими. Їм, вустами КС, вказали на можливі наслідки відмови від співпраці. З іншого боку, нині спільником партії влади виступають "нашоукраїнці", котрі дають голоси для кредитоважливих законопроектів. Рішення суду також вигідне для Банкової на зовнішньополітичній арені для того, аби відхреститись від скандальних львівських подій. Зауважимо, що прийняття "червонопрапорного" закону та підписання його президентом було красномовним реверансом перед російськими друзями. Але, схоже у Кремлі цей крок не поцінували - газ не став для нас дешевшим. Ось і настав зоряний час Конституційного Суду.
2 
1
Комментарии
43