Президент вважає, що Юлія Тимошенко обрала політичний спосіб захисту у суді, а не правовий. Це безсумнівно. Проте у екс-прем'єра немає іншого виходу. Нелогічно було б брати інший спосіб захисту, ніж той, який вже відпрацьований і розпіарений від України до Євросоюзу.
З точки зору політика ця позиція правильна, хоча Тимошенко і захисник поводяться не дуже толерантно по відношенню до судді. Лідер БЮТ повинна говорити про політичну складову цього процесу, але суддя виконує свою роботу. Дотримання процесуальних правил — це обов'язки двох сторін.
Щодо прозорості засідань, якщо їх транслюють по телебаченню, то вони вже не є закритими. Інша справа, коли у незрозумілому режимі приймаються рішення судді. Витрачається необґрунтовано довгий час на достатньо прості юридичні рішення. Адже відповіді на них прописані у Кримінально-процесуальному кодексі. Якби суддя Родіон Кіреєв мав достатньо високу кваліфікацію, то приймав би рішення швидше. Він не має практики, нещодавно був переведений до Печерського суду Києва і тільки два роки суддівського досвіду. Процесуальні помилки, які допускають у цій справі, характеризують рівень професійності, відношення до правил і процедур. У багатьох випадках судді самі порушують процедуру розгляду справи і не несуть за це відповідальності. Коли процес публічний, то все це випливає на поверхню. Ця безграмотність і спотворює всю систему судочинства. На прикладі процесу над Тимошенко можна побачити усі її вади.
Беручи до уваги українську практику призначення, ротації і просування суддів на посадах, то виникають сумніви щодо незалежності Кіреєва. Вони підкріпленні не лише знанням процесу, а й соціологією, згідно з якою 50% громадян не довіряють судам.
Говорячи про справи, порушені проти Тимошенко, то у них, мабуть, є кримінальна складова. Скоріш за все, перевищення влади і повноважень було. Проте це можна знайти у будь-якого високопосадовця в будь-якому уряді України. Головне завдання влади — це нейтралізація Тимошенко перед виборами, тому що БЮТ без неї нічого не вартий. Вона є уособленням цієї політсили. Якщо її не буде у списку, то всі інші не матимуть можливостей.
Не думаю, що завданням влади є арешт екс-прем'єрки. Більш доцільно говорити про умовний термін, що не дозволить їй балотуватися на виборах до парламенту. Це позбавить її політичної трибуни. Якщо посадять у в'язницю, то зроблять з неї мученицю на зразок Жанни д'Арк.
Зараз Юлія Володимирівна зацікавлена у швидкому закінченні процесу. Чим швидше усе закінчиться, тим швидше вона зможе подати апеляцію і звернутися до Європейського суду з прав людини. Можна говорити, що вони звернулися до цього суду, але він починає розглядати справи, коли вичерпані вже всі національні можливості. Це остання інстанція.
2 
1
Комментарии
8