Когда мы говорим, что нас гостеприимно приняли черкащане или полтавчане, допускаем языковую ошибку.
Филологиня Ольга Васильева на своей странице в Facebook объясняет, почему правильно называть иначе жителей городов.
"Во время насильственного сближения языков в украинские катойконимы просочились разные -чаны, и появились у нас "кримчани, полтавчани, краматорчани, луганчани". Тогда полтавчане вынуждены были забыть о "Наталке Полтавке" своего выдающегося земляка Котляревского и назвать фабрику "Полтавчанкою" - пишет в своему сообщении Ольга Васильева.
Об этом писал и Борис Антоненко-Давыдович в труде "Як ми говоримо": "Хтозна, чим не сподобались нашим сучасникам давні українські іменники полтавець і полтавка на визначення мешканця й мешканки Полтави, як і лубенець, лубенка - на позначення жителів Лубен, чи канівець, канівка - на позначення жителів Канева. Появу дивовижних полтавчанин, лубенчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків (для появи звука [ч] треба, щоб у назві був звук [к]: порівняйте: м. Гребінка - гребінчанин, хоча природним є також гребінківець)", отметила филологиня.
Украинский язык благозвучен, поэтому самым продуктивным в названиях жителей является суффикс -ець (в форме мужского рода), зафиксированный еще в XlV веке.
"полтавець - полтавка - полтавці;
луганець - луганка - луганці;
краматорець - краматорка - краматорці;
маріуполець - маріуполька - маріупольці".
Из -чани образуются названия только от тех населенных пунктов, которые имеют суффиксы -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-:
"Вінниця - вінничани;
Тростянець - тростянчани;
Донецьк - донеччани;
Чернівці - чернівчани;
Гадяч - гадячани;
Прилуки - прилучани".
На счет -ш: Калуш - калушани, але Золотоноша - золотонісці, а не золотоношани".
Профессор Александр Пономарев считал чужими в украинском языке следующие слова::
"черкащани, замість якого має бути черкасці;
криворожани, замість якого має бути криворіжці;
сумчани, замість якого має бути сумʼяни".
"Другие филологи отстаивают еще слово "сумці", потому что оно самое давнее. Мне тоже "сумці" звучит естественнее, чем "сум'яни", но "сум'яни" лучше, чем "сумчани". "Кременчужани" - тоже руссиянизм, потому что образовалось от Кременчуг, а надо от Кременчук, поэтому правильно "кременчківці". А как тогда украинизировать название жителей Крыма. Эта форма зафиксирована еще в словаре Бориса Гринченко и касается не только крымских татар: "Кримець, -мця, житель Крима". Значит, "киримли, караїми, українці и другие этносы носят название "кримці", а не "кримчани", - наголосила редакторка.
Вы спросите, в женском роде тогда крымка, а жительница Сум - сумка? Конечно. В Сумской области есть и река Сумка. Кому не нравится - может называться "сум'янкою по совету профессора Пономарева. Название сел Кримка в Джанкойском, Бердянском и Первомайском районах тоже происходит от названия жительницы Крыма", - отмечает Васильева.
Вот правильные названия жителей украинских областных центров:
"Чернігів - чернігівці;
Полтава - полтавці;
Луганськ - луганці;
Запоріжжя - запоріжці;
Дніпро - дніпровці;
Херсон - херсонці;
Миколаїв - миколаївці;
Черкаси - черкасці;
Ужгород - ужгородці;
Житомир - житомирці;
Івано-Франківськ - іванофранківці;
Тернопіль - тернопільці;
Сімферополь - сімферопольці;
Рівне - рівенці;
Суми - сумці;
Харків - харківці;
Київ - кияни;
Львів - львівʼяни;
Чернівці - чернівчани;
Луцьк - лучани;
Кропивницький - кропивничани;
Хмельницький - хмельничани;
Вінниця - вінничани;
Донецьк - донеччани;
Одеса - одесити / одесці".
Лишь четверть этих катойконимов имеет морфологические основания для -чан-. Также есть названия, где можно образовать параллельные формы из -ян-:
"іванофранківці / іванофранківʼяни;
тернопільці / тернополяни;
рівенці / рівняни;
дніпровці / дніпряни;
харківці / харківʼяни;
сумці / сумʼяни;
житомирці / житомиряни;
чернігівці / чернігівʼяни".
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Как украинизировать Лен и Свет: до сих пор вы говорили с ошибками
Названия жительниц Острога, Кривого Рога и Запорожья будут острожками, криворожками и запорожками. Острожка, криворожка и запорожка – это русские формы.
Как, например, назвать жителей Горишних Плавней, Голой Пристани, Временного Яра, Давидового Брода, Железного Порта?
Есть несколько способов:
словосочетание - житель/-ка Горишніх Плавнів, житель/-ка Голої Пристані;
сложные катойконимы:
горішньоплавенці - горішньоплавенець - горішньоплавенка;
голопристанці - голопристанець - голопристанка;
часовоярівці - часовоярівець - часовоярівка;
давидовобродівці - давидовобродівець - давидовобродівка;
залізнопортівці - залізнопортівець - залізнопортівка
"По основному слову: плавенці/плавнівці, пристанці, ярівці, бродівці, портівці. Заметьте, что жители Каменец-Подольского являются "камʼянчанами" за основним словом "Камʼянець", - отметила филологиня.
В разговоре называть мужчин именами, такими как "Віталік", "Толік" или "Діма", является русизмом. Важно запомнить, что в украинских именах нет суффикса -ік, он есть у россиян. Поэтому правильно говорить и писать "Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник".
Во время нашего длительного пребывания Украины в составе российской империи / СССР нам навязали женские окончания для мужских имен. Например, в Полесье всегда различались Васьо – мужчина и Вася – женщина, а сейчас слышим повсюду "Вася" и для женщин, и для мужчин.
Комментарии