пятница, 16 ноября 2012 15:00
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало

Якби знав, де впав

Сиділи ми тут із приятелькою в мене в мансарді й говорили про вибори. Приятельку переміг на окрузі на Одещині один цілком неприємний тип.

– Що б ти їм не робив, як би ти їм не помагав, а вони голосують так, як сказав голова сільради, – нарікала вона.

І я мала б їй поспівчувати, бо вибори справді були тяжкі, чіплялися бандити, наїжджали по телефону невідомі. Але натомість запитала:

– А чому ви кажете про себе "робив"?

Приятелька… та чого там, скажемо чесно, що це була Ольга Герасим'юк. Ольга замислилася й каже:

– А справді, чого? А ви чого оце кажете про себе: "коли ти вже думав, що все прочитав…".

А дійсно, чого?

І почала я думати. Це мова нас змушує до таких фраз чи ми самі обираємо форму чоловічого роду? І з якої причини? Звісно, в деяких випадках мова справді змушує. Завжди скажеш "хто тебе народжував" і ніколи – "хто тебе народжувала". Щоб поставити дієслово в жіночий рід, треба йому вигадати спеціальний іменник. Наприклад: "Хто прийшов?", але "Яка це холера прийшла?"

Мама моя звертає увагу на слово "батьки". Мати і батько в множині чогось стали двома батьками. Хоча існувало ж колись архаїчне слово "родителі". Та й то, з іншого боку, дивно: родила одна, а тут уже двоє родителів. Правильніше було б "зачинателі"

Але ж хто заважає сказати "що б ти не робила", коли жінка говорить сама про себе?

Далі. Завжди в текстах – від математичних прикладів до суспільно-політичних есеїв – подибуємо як перший і єдиний вибір чоловіків. Наприклад: "Якщо студент вийде з точки А в точку Б, то він прийде туди за такий-то проміжок часу". А коли сказати: "Якщо студентка вийде з точки А в точку Б"? То це вже перетворюється не на приклад, а на якесь запрошення вправлятися в дотепності.

Далі. Коли говорити про професії, то завжди більш почесна та, що має чоловічу форму, навіть коли йдеться про жінку. ­"Вчитель" – це серйозніше, ніж "учителька". "Лікар" знає, що робить, а "лікарка", вона ж "врачиха" – невідомо. Часто в побуті вживають жіночі форми професій, які походять від колишніх прізвиськ дружин чоловіків тих самих фахів: директорша, наприклад. І вживати щодо себе форму чоловічого роду вважається окей навіть серед феміністок, щоб серйозніше сприймали.

Мама моя звертає увагу на слово "батьки". Мати і батько в множині чогось стали двома батьками. Хоча існувало ж колись архаїчне слово "родителі". Та й то, з іншого боку, дивно: родила одна, а тут уже двоє родителів. Правильніше було б "зачинателі".

Щоб отримати більше прикладів таких фраз, я кинула клич на Facebook: "Які ще є приклади ґендерної дискримінації в українській мові?"

Народ відгукнувся – хто з прикладами, що якого роду в українській мові. Шабля, бандура і Січ – жіночого; людина, Україна і батьківщина – жіночого; але, хочеться додати словами Павлуші із ­"Тореадорів з Васюківки", мир – усе-таки чоловічого. Хто ­звертав, чи ­звертала, увагу, що в Україні ніколи не пишуть "шановні пацієнти і пацієнтки", як у Німеччині. Та ж таки Ольга Герасим'юк сказала, що в американських серіалах до жінки-поліцейського звертаються "сер", і звернула увагу, що і слово "хтось" чоловічого роду – якщо хтось буде стукати, скажіть йому, що мене нема ­вдома. Вона ж не полінувалася й виписала іменники спільного роду: ­бідолаха, ­волоцюга, гуляка, заволока, заїка, ненажера, падлюка, ­псюка, ­собака, скотина, ­єхидна, заброда, замурза, підлиза, нездара, ­потвора, ­нероба, нехлюя, ­нікчема, роззява, а також сусіда, слуга, сирота, листоноша. Ще від себе додам, що й слово "голова" може бути й жіночого, і чоловічого родів.

Аж тут, доки ми оце так мило щебетали про потвор і заїк, обізвався ще один дописувач. Узагалі-то я його люблю, бо він мені колись дав 100 доларів на наукову працю. Ось як він мене просвітив: "Помічено: скільки б Гендер не проводив сугестивних сеансів рівності статей на міжнародних конференціях, а місячні, пардон, від того не зникають і не перетворюються на шампанське чи якийсь інший корисний для громадськості продукт"…

Тут дискусії й прийшов кінець. Місячні – це аргумент. З місячних для громадськості справді толку мало. І, очевидно, наявність місячних – цілком достатня причина, щоб викреслити зі словника всі прикметники жіночого роду – цнотливо пояснивши в передмові, що прикметник "успішний" має ще, в принципі, й жіночу форму, ­тільки для цього треба провести кілька нескладних махінацій із закінченнями. Тільки слово "вагітна" прикрашає його сторінки й прозоро натякає: лише в цьому тебе не затулить відповідник чоловічого роду

Сейчас вы читаете новость «Якби знав, де впав». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

42

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосов: 1
Голосование Как вы обустраиваете быт в условиях отключения электроэнергии
  • Приобрели дополнительное оборудование для жилья для энергонезависимости
  • Подбираем оборудование и готовимся к покупке
  • Нет средств на такое, эти приборы слишком дорогие
  • Есть фонари и павербанки для зарядки гаджетов, нас это устраивает
  • Уверены, что неудобства временные и вскоре правительство решит проблему нехватки электроэнергии.
  • Наше жилище со светом, потому что мы на одной линии с объектом критической инфраструктуры
  • Ваш вариант
Просмотреть