Гуманітарні інститути Національної академії наук України засудили дії влади - насильницький розгін мітингувальників на Майдані Незалежності та відмову від підписання президентом протоколу Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Про це на засіданні колективу науковців сказав Микола Жулинський, директор Інституту літератури НАН України.
- Те, що сталося 29 листопада у Вільнюсі, коли Янукович відмовився підписати протокол Угоди про асоціацію з Євросоюзом, надовго залишиться ганебною сторінкою в історії нашої держави. Свої обіцянки про європейську інтеграцію влада не виконала і цим зрадила всі сподівання народу, - розповідає Микола Григорович під час засідання близько 900 колег у Інституті літератури по столичній вул. Грушевського.
- Через які мотиви Ваші співробітники підтримали Євромайдан?
-В Інституті літератури вже давно панує дух патріотизму. Наш заклад був одним із перших, хто підтримував Помаранчеву революцію. Наш намет на Майдані навпроти головпошти був першим. Я тоді був народним депутатом і влаштував там приймальню. Потім ми поставили ще два намети. 2004 року для протестувальників я віддав свій кабінет. Вони тут спали, а на стіні висів плакат "Борітеся – поборете". Крім цього наші працівники розуміють, що без європейських стандартів у науці, ми розвиватимемося повільніше. Й відставатимемо від наукових розробок європейських інститутів.
-Як допоможе вітчизняній науці євроінтеграція?
-Науковцям держав асоційованих членів ЄС простіше брати участь у різних грантових проектах. Є можливість працювати через загальноєвропейські фонди й інтенсивно обмінюватися науковцями. Завдяки асоційованому членству українська наука швидко опанувала б нові методи дослідження у багатьох сферах. Адже ми маємо великий потенціал. Он в Австралії немає жодного великого університету, де б не працювали українці. До того ж, через науку ми б мали можливість популяризувати українську культуру, традиції та наукові розробки. Наприклад, відправляємо нашого літературознавця у Норвегію для вивчення їхньої літератури. А норвезький спеціаліст їде до нас вивчати нашу літературу. Коли у Норвегії почнуть вивчати українську літературу, залучатимуть наших науковців, а ми – їхніх. Відбудеться таке собі наведення наукових і культурних мостів. Воно сприятиме новому мисленню та принципово іншим підходам до науки в Україні. Звісно, українським науковцям буде складно перелаштовуватися, але через деякий час вони будуть у виграші. Всі їхні праці будуть актуальними для Європи.
- Чи боїтеся репресій з боку влади за висловлену позицію вашого інституту?
- Ні. Зараз маємо недофінансування, але все одно не лише виживаємо й маємо плідні наукові напрацювання. Повністю фінансування нам не уріжуть, займатися дослідженнями не заборонять.
- Яка ваша особиста позиція щодо дій президента в контексті останніх подій?
- Він не чує свого народу. Коли в Україні відбуваються страйки, він летить у Китай. Навіть не намагається знайти якихось компромісів. У його ситуації зараз найкраще б було добитися відставки уряду. Це зняло б напругу у суспільстві. Але він навряд чи на це погодиться.
- Кажуть, президент не знав, що загін спецпідрозділу нападе на мітингувальників.
- Президент був в курсі дій "Беркуту". Це відмовка. А якби хтось спрямував "Беркут" проти його адміністрації, він теж би нічого не знав?
- Як ви оцінюєте дії уряду?
- Він, як і президент, протягом року говорили про євроінтеграцію України, обговорювали великі вимоги Євросоюзу до України, вказували на єдину складність в Угоді про асоціацію -звільнення Юлії Тимошенко. Юлія Володимирівка сказала, що її не обов'язково звільняти. Весь народ вже був налаштований на євроінтеграцію, а потім Янукович раптом не підписав угоду. А жорстокий розгін Майдану "беркутівцями" став ніби уколом для українського суспільства, що дав сили їм до протесту. Тобто впринципі сама влада й спровокувала масові протести.
- У Кабміні кажуть, що для євроінтеграції не вистачає коштів.
- Про це треба було думати раніше, а не перед самим підписанням угоди. Віктору Януковичу, до речі, пропонували у Вільнюсі 20 мільярдів доларів позики. Але він відмовився, бо мав вже домовленість із Путіним.
- Які основні помилки опозиції в організації Євромайдану, на вашу думку?
- Теперішня влада сильніша, ніж кучмівська 2004 року. А опозиція ставить надто високі вимоги – відставка президента, уряду, Верховної Ради та підписання Угоди з Євросоюзом. Цей євромайдан ініційований студентством не треба було перетворювати у політичну акцію. Я пам'ятаю голодування на граніті. Там не було ні блокувань уряду, ні захоплень адміністративних будівель. Вони лише голодували. Але це було наскільки сильно, що з ними почали рахуватися. І мені б хотілося, щоб і теперішня акція була такою. А опозиція мала б просто допомогти організаційно – тепло, їжа, нічліг.
- Чи програють протестувальники Євромайдану?
- Якщо навіть вони не доб'ються виконання жодної своєї вимоги, все одно виграють. Це, безсумнівно, подія історичної ваги. Бо зараз молодь, що народилася в незалежній Україні, має потужну громадську позицію, що переросте згодом в політичну силу.
Комментарии
15