Про свої автомобілі розповідають іспанець, німець і турок
Хосе АЛЬКАСТИНІО, 29 років, іспанець. Працює в Мадриді програмістом. Їздить за кермом cім років
Не підозрював, що в Україні так багато сучасних і дорогих авто. Думав, їздять старі радянські машини та російські. А тут такі марки, як і в Іспанії, хоча ваші люди бідніші.
В Іспанії небагато корейських і китайських машин, переважають вироблені в Італії, Франції та Німеччині. Є й іспанські – Seat, їх роблять із деталей німецького Volkswagen.
У мене Audi-А3. До того був Volkswagen Golf. Другу машину брав нову кольору металік. Він не вигоряє на сонці. Попереднє авто було зелене. За чотири роки його капот і дах стали світлішими. Чорними автомобілями у нас їздять власники великих підприємств і люди при владі. У них представницькі машини з водіями. Авто середнього класу рідко купують чорного кольору – воно притягує сонце.
Максимальна швидкість у місті 55 кілометрів на годину. Інколи її перевищую, бо так повільно їздити дуже важко. Цього року мене тричі штрафували – щоразу на 80 євро. Поліцейський на дорозі виписує квитанцію, з нею йдеш у банк і сплачуєш. Якщо дати гроші поліцейському, він може заарештувати. Не чув, щоб хтось таке робив.
У нас переважають маленькі машини. А у вас багато седанів та позашляховиків, як у США. Моя Audi теж невелика. Головне, швидко розганяється й має кондиціонер. Без нього важко. Бувають дні, коли спека 36–37 градусів.
У машинах у Києві бачив іконки та намиста на дзеркалах. Ми ікон у машині не ставимо. Тільки освіжувачі повітря. У моїй ще прикріплений навігатор.
В Іспанії популярні марки, в яких найдешевші станції техобслуговування. Зараз більше стали купувати Seat'ів, бо ця фірма побудувала багато станцій, і ціни на послуги невисокі. Мастило міняють за 150 євро, перевіряють усе – за 50. Мою Audi обслуговувати дорожче, зате бере по місту мало бензину – 6,5 літра на 100 кілометрів.
Більшість іспанців до машин ставляться недбало. Автомобілі, яким більше трьох років, одразу помітиш – у них подряпаний бампер.
Рольф ЕЛЬМЕРС, 72 роки, німець. Директор книжкового видавництва в Берліні. За кермом понад 50 років
Почав їздити автомобілем 57 років тому. Навчив батько. Він водив службову машину.
Перше авто завів у Африці. Працював там інженером у 1960-х. Купував лише Mercedes-Benz. За все життя змінив їх 25. Зараз у мене спортивний Mercedes-Benz SLK 2008 року випуску. Також є позашляховик "мерседес". Автомобілі цієї марки солідно виглядають і рідко підводять.
Купив перший Mercedes, коли йому було сім років. Він мав не дуже хороший стан, бо працював у таксі. Бракувало грошей.
За останні 50 років авто стали комфортніші та швидші. Дуже тихо працюють. Інколи навіть не чутно – завелася машина чи ні. На одній можна без проблем їздити 10 років.
У Німеччині більше машин, ніж людей. В одній сім'ї зазвичай по дві-три. Найпрестижнішими вважають Maybach, Porsche та Mercedes-Benz. Тобто, німецькі автомобілі – найкращі. Шкода, що Opel перекупили американці. Тепер це вже важко назвати німецьким авто.
Не пам'ятаю, коли мене востаннє штрафували. Я ніколи не перевищую швидкості. У нас мало поліції на дорогах. На всіх перехрестях стоять камери. Якщо порушив, приходить додому лист і мусиш сплатити штраф.
Юсуф УНЛАШИТ, 25 років, турок. Працює в банку. Їздить за кермом п'ять років
Машина дуже відокремлює від суспільства. Якби в Україну можна було добратися машиною, я все одно полетів би літаком. А в Києві із задоволенням їжджу метро й тролейбусами. У громадському транспорті найбільше відчуваєш культуру міста й людей.
Здивувала велика кількість престижних авто. Дорогих машин середнього класу теж більше, ніж у нас. Кажуть, в Україні погані дороги, але мені київські подобаються. Вони – широкі, немає ям.
Позаторік купив Ford Fiesta, який мало споживає пального. Бо в нас воно одне з найдорожчих у світі – 2,6 євро за літр. А ще важливо, щоб у машині був кондиціонер, бортовий комп'ютер, сигналізація та дві подушки безпеки.
Найжорстокіше покарання в Туреччині – для п'яних водіїв. У них забирають права із забороною п'ять років їздити за кермом.
Комментарии