Одягатися треба сіро. Шапка-"підарка", темна куртка. Якщо були вуса - збрий, не було - відрости. Відпусти оригінальну бороду. Нові прикмети мають запам"ятовуватися, тоді люди не звертатимуть уваги на риси обличчя.
Винаймай квартиру в спальному районі, де є станція метро, магістралі, купа маршруток - буде багато варіантів для відступу. Бажано мати дві квартири й постійно жити то в одній, то в другій. Але власник однієї не повинен знати про існування іншої.
Змінюй щонайменше два види транспорту, коли виїжджаєш у місто: маршрутка-метро або тролейбус-метро-маршрутка. Якщо є "хвіст", побачиш його під час пересадки - він перейде за тобою. Щоб вичислити "хвоста", достатньо зробити кілька різких рухів. Скажімо, закриваються двері вагона метро, а ти вискакуєш. Якщо хтось із пасажирів сіпнеться - ото і є "хвіст". Варіант другий: ідеш вулицею, розвертаєшся, прямуєш у протилежний бік. "Шпик" розгубиться. Побачив "хвоста" - не панікуй. Це не означає, що одразу пов"яжуть. Один "шпик" ніколи не почне арештовувати. Йому треба викликати оперативну групу, а при наших пробках вона доїде не скоро.
Контактувати із сім"єю треба припинити. Але перед тим скажи, що переходиш на нелегальний стан і з тобою все буде добре. Не звертайся до давніх друзів, якщо потрібна допомога. Нехай допоможе новий знайомий або людина не з першої десятки контактів.
На зустріч приходь на півгодини раніше, щоб роздивитися. Місце має бути людне, але точка повинна проглядатися збоку. Продумай варіанти відходу. Краще "вести" співрозмовника. Дзвониш і кажеш: "Пройди 10 метрів, поверни до фонтана, сядь на другу лавочку". Потім підходиш сам.
Не заходь до супермаркетів і торговельних центрів - там є відеокамери. У метро теж, тому треба трохи ховати обличчя - приміром, накинути капюшон. Але не демонстративно. Камери стоять і в пунктах обміну валют. Кредитною карткою користуватися не можна. Треба одразу зняти всі гроші в одному банкоматі, а картку викинути.
Перед тим, як податися в біга, позбудься всіх записників і візитівок - це контакти. Рано чи пізно їх знайдуть, але що пізніше, то краще. Варто знищити комп"ютер або відформатувати жорсткий диск. Скайп, ВКонтакте, блоги, електронна пошта, ICQ - звідусіль можна дізнатися про твої контакти. Якщо потрібен зв"язок через інтернет, купуєш нетбук. Заведи нову поштову скриньку на Yahoo або на Gmail, але в жодному разі не на Ukr.net чи Mail.ru - їх шалено сканують. Як тільки вводиш пароль на цих серверах, одразу фіксується ІР, і можна визначити твоє перебування. В інтернет-кафе заходь тільки на периферії - в центральних районах стоять камери спостереження.
Позбудься телефону, купи новий. За ІР кожної трубки вираховують місцезнаходження абонента. Новий пакет бажано купувати Life:) або Білайн - вони найгірше прослуховуються. Дзвони так: набрав номер, поговорив, вимикаєш і виймаєш батарею - щоб не могли засікти маршрути пересування. Так визначать лише окремі точки, де ти бував.
Відбитки пальців. Ідентифікація йде за вказівними, потім - решта. Випалиш відбитки кислотою - не допоможе. Краще обмотати вказівні скотчем, коли користуєшся комп"ютером. Ходити так постійно немає сенсу.
Із документами найскладніше. Всі контори, які їх підробляють, лежать під ментами. Варіант - користуватися водійськими правами. Краще зробити журналістське посвідчення на вигадане прізвище. Великий червоний напис "Преса", якась там "Цюрупинська правда", печатка, підпис редактора. І, вважай, половини проблем позбувся - посвідченню зазвичай вірять.
Дзвонити так: набрав номер, поговорив, вимикаєш і виймаєш батарею - щоб не могли засікти маршрути пересування
Виїзд за кордон. Політичного притулку в жодному посольстві не дадуть. Політичних біженців із України немає з 1999 року.
Якщо нелегально їхати за кордон, то в Росію чи Молдову. Білорусь бореться з контрабандою, тому тропи там контролюють. У прикордонному містечку підходиш на базарі до якогось дядька, просиш переправити через кордон. Мовляв, везеш невелику контрабанду - там це налагоджений бізнес. Далі - у будь-який мегаполіс, але не до столиці. Москва протипоказана.
У Росії - реальне свавілля ментів. Тому бажано мати контакти, де купити документи. Через два місяці пошуку по Україні справу передають Інтерполу. За цей час треба спробувати легалізуватися: отримати вид на проживання, дозвіл на роботу - будь-який документ із російською печаткою.
Перед сусідами вдавай добропорядного громадянина. Або тихого алкаша - в Росії таких жаліють. Мовляв, розлучився з дружиною, працюю, а позаочі тихо п"ю. Ранками виходиш із перегаром, пляшки виносиш. Головне - не дебоширити.
У Молдові простіше, купити документи не проблема. Звідти можна і до Придністров"я в"їхати. Єдине "але": із часом можуть почати "доїти": тамтешні чиновники спершу продадуть документи, а потім постійно вимагатимуть грошей. Знаю кілька випадків. У Молдові найкраще жити в Бєльцях, Комраті або Кишиневі - це спокійні міста.
Дипломатичний паспорт Узбекистану в нас коштує 300 доларів. Він дозволяє без проблем їздити територією Росії, Казахстану і Таджикистану. А там без візи можна проїхати в Китай. Так само афганський дипломатичний паспорт можна дістати.
Від алкоголю й наркотиків відмовся категорично. Усі точки збуту наркоти контролюють менти - викриють одразу. Пити трохи можна, але недорогі напої. Багатих клієнтів одразу помічають. Харчуватися варто тим, що можна купити на базарі чи в кіоску. Якщо захотілося чогось дорогого - попроси придбати когось іншого.
Харчуватися варто тим, що можна купити на базарі чи в кіоску. Якщо захотілося чогось дорогого - попроси придбати когось іншого
Машиною краще не їздити, бо легко можна засвітитися - її треба заправляти, паркувати, мити. Пересуваючись на великі відстані, найпростіший варіант - угон. Звісно, якщо умієш це робити.
Заводити стосунки не варто. В будь-якому барі можна зняти дівчину на ніч. Краще заздалегідь домовитися про кімнату, де не вимагають паспорта. З повіями за оголошенням краще не знатися. Їх усіх кришують менти. Якщо дуже шукають, твою фотокартку їм мали показувати, і вони здадуть.
Ти весь час у напруженні: погано спиш, погано харчуєшся, виникає аритмія серця, параноя. Місяців через два неминучий зрив - або психологічний, або підеш у запой.
Якщо є зброя, зберігай її не в квартирі й не у своєму парадному - його в першу чергу обшукають. Можна покласти в сусідній підворотні, біля смітника. Найпростіше купити зброю в Молдові. Там є легальний ринок, а паралельно діє нелегальий. Купуєш домашнього вина і тут же замовляєш автомат - звичайна практика. В Росії для цього підходяще місто - Ростов. Але там весь ринок лежить під ментами, ризикуєш потрапити "на олівець". Український ринок хаотичний. В одному місці можеш купити без проблем, в іншому - потрапиш на ментів або СБУшників. Або підсунуть зброю, що не стріляє.
Устрявати у перестрілку не треба - це або смерть, або поранення, або великі проблеми. Після неї ти без шансів. Тільки спровокуєш ментів на неадекватні дії. Якщо беруть - здавайся без опору. Інакше ще строк накинуть.
Журнал Країна N16 від 16 квітня 2010 року
2 
1
Комментарии
2