До цьогорічного 8 Березня вирішили дарувати нашій виховательці у дитсадку гроші. Це до мене дійшло на останній День учителя. Тоді ми, батьки, подарували їй крем для обличчя і гель для душу. Подумали, що такі речі для жінки необхідні. Ольга Олександрівна взяла пакунок мовчки, не подякувала. За годину виставила його в дитячій роздягальні.

- Я коли його побачила, просто офанатіла від злості. Сказала їй зразу, що вона бестижа і нехтує батьківською увагою, виставляючи нас на посміховисько, - розповідала мені Лєна, мама хлопчика, який ходить в одну групу з моєю донькою. Лєна була зла ще й через те, що вона вибирали ці подарунки і те, що не догодила виховательці. Це неабияк зачепило її самолюбство.

Вихователька начебто забрала той пакунок і через кілька днів сказала вже мені - щоб таких подарунків більше не давали.

- На фіга мені той крем? Помастилася ним і обсипало якимись прищами. А в мене зроду прищів не було. Я його просто викинула. Або той гель для душу. Я взагалі миюся дитячим милом, - казала Ольга Олександрівна, навіть не намагаючись це все якось згладити. - Наступного разу, на 8 Березня, наприклад, краще давайте гроші. А я вже сама розберуся на що їх потратити.

І зробивши паузу, додала:

- А ця Лєна взагалі якась невихована. Обізвала мене такою-сякою, що мені крем не підійшов. Я після того Дня вчителя ще тиждень на таблєтках сиділа. Ну, хай не переживає. На її дитині це ніяк не отразиться. Дитя ні в чому невинне.

Мені також хотілося сказати виховательці, що я про неї думаю. Але промовчала. А раптом мої слова теж "не отразяться" на моїй дитині.

×