Одеколон, що 200 років тому з ліків став парфумами

 

Одеколон - від французького Eau de Cologne - кельнська вода. Винайшов його 1709-го італієць Джованні Марія Фарина, який тримав крамницю у німецькому місті Кельн. Спочатку розбавлена спиртом суміш ефірних олій із цитрусів була передусім лікувальним засобом. Рецепт її приготування тримали в таємниці. "Кельнській воді" приписували чудодійні властивості. Торговці запевняли, що вона лікує від холери, чуми, прокази, підвищує потенцію і мало не оживляє мертвих.

Під час Наполеонівських війн, після захоплення Кельну, до одеколону дорвалися французькі солдати. Ним дезінфікували рани - рідина містила до 70% спирту - і перебивали запах немитого тіла. 1810-го Наполеон наказав указувати склад усіх ліків. Щоб зберегти секрет виготовлення "Кельнської води" Фарини, виробники оголосили її парфумами. І з січня 1811 року вона надійшла у продаж в оригінальній пляшечці-пробірці. Наполеон щомісяця замовляв собі їх по 60. Одеколоном він обтирався, додавав до ванн, носив спеціальний флакон у взутті. У ті часи ще модно було крапати одеколон на цукор і їсти.

"Тройний" з'явився, коли до складу одеколону додали три ароматичні компоненти - лимон, бергамот і нероль. Щоправда, у Радянському Союзі були свої версії пояснення цієї назви. Мовляв, "Тройний" - бо "п'ють на трьох" чи "три в одному": парфуми, випивка і засіб для чистки магнітофонних голівок. За "сухого закону" його пили зі стаканів, украдених із автоматів продажу газованої води. Для "пониження градусу" занурювали розпечені цвях чи ложку.

Коктейль "Олександр ІІІ" отримували, доливаючи до "Тройного" одеколон "Саша". Рецепти коктейлів із пивом, зубним еліксиром, лаком для нігтів наводить Вєнічка Єрофєєв у романі "Москва-Петушки". Описує й відчуття від вживання інших радянських одеколонів: "Ландыш" бадьорить розум і тривожить совість. А "Белая сирень" навпаки, заспокоює совість і примиряє людину із виразками долі. Було, випив цілий флакон "Ландыша", сиджу, плачу. Чому? Бо маму згадав. Потім випив флакон "Сирени". Сльози висохли, дурнуватий сміх узяв. А маму забув, навіть як звали".

×