У Дахабі за крадіжку котам обрубують хвости
Дахаб - невелике бедуїнське місто на Сінайському півострові в Єгипті, розташоване за 100 кілометрів від Шарм-ель-Шейха. Багато недобудованих готелів і приватних будинків розкидані береговою лініює та містом. На вулицях насипані купи будівельного піску, мішків із цементом, розкидана арматура. Араби будують неакуратно, поспіхом, цеглу кладуть криво, абияк. Потім недоліки заштукатурюють.
Власники всіх магазинів із алкоголем - християни, але працювати можуть і мусульмани.
У Дахабі можна пройти дайверські курси для початківців, професіоналів, інструкторів. Багато з них російськомовні. Окремим видом є фрі-дайвінг - пірнання без аквалангу, лише в масці. Досвідчені дайвери кажуть, що це пірнання не в глибину, а всередину себе.
Блакитна Діра розташована за 8 кілометрів від Дахаба. Це "труба" в кораловому рифі, яка йде вглиб на 130 метрів та закінчується аркою. У глибині ми побачили дивне світло, схоже на лазерні промені. Дайвери впадають в ейфорію від цього, бачать галюцинації, втрачають відчуття часу й гинуть від нестачі кисню. На скелі біля Блакитної Діри - меморіал із табличками. На них вигравірувані імена та роки життя загиблих.
Дауншифтери - люди, які залишили роботу, кар'єру, життя в містах і переїхали жити сюди. 70 відсотків - із колишнього Союзу. Є також шведи, італійці, німці. Удень на пляжі багато мам із малими дітьми.
Ці люди зазвичай економлять гроші. Воду для пиття купують не в магазині, а з водовозки, яка щоранку їздить пляжем. Вона в кілька разів дешевша, ніж бутильована. Фрукти та овочі вигідніше купувати з машин, які вранці приїздять до центру, а не на базарі. Одяг беруть на місцевому секонд-хенді.
Коти сотнями ходять вулицями, сидять на парканах і в смітниках. У ресторанах обступають столики та нявчать і дряпають ноги. Коли зовсім нахабніють, офіціанти приносять водяні бризкалки. До кафе збігаються й собаки, але коти їх проганяють. Багато котів з обрубаними хвостами - араби рубають їх за крадіжку.
Джанет із Канади відкрила в горах притулок для собак. У вольєрі на 500 квадратних метрів їх 120. Із друзями збирає для тварин недоїдки з готелів у Шарм-ель-Шейху. Мусульмани не люблять собак. Вважають їх нечистими. Вірять: якщо доторкнешся до собаки - скільки потім не мийся, ніколи не станеш чистим.
Ми поселилися в Ассалі - селі біля Дахаба. Туристів тут мало, що вигідно впливає на ціни. Хороша квартира біля моря коштує 1,5-2 тисячі єгипетських фунтів на місяць (1 єгипетський фунт становить 1,33 гривні. - "Країна"). 500 фунтів можна виторгувати. Платити треба за місяць наперед, навіть якщо житимеш менше. Перед оплатою слід перевірити, чи працюють крани, газова плитка, кондиціонер, телевізор, холодильник. Інакше доведеться ремонтувати своїм коштом.
У центрі Ассали - арабські кафе, де місцеві ввечері збираються випити чаю, покурити кальян, пограти в нарди й подивитися фільм. Просто неба смажать рибу на вогні та фалафелі - котлети з квасолі, чавлять сок із цукрової тростини, стрижуть, торгують господарським крамом і овочами. На гаках висять коров'ячі туші. За кілька днів звикаєш до хмар мух у кафе. Замість попільничок - широкі морські мушлі.
Щодня ціни можуть змінюватися залежно від настрою продавця. У кафе алкоголь не продається - іслам забороняє. Якщо замовити курку, рибу чи м'ясо, то безкоштовно принесуть тарілку рису, салат, хліб і тахіну - соус для макання лавашу. Недоїдене можна забрати додому.
Біля центрального базару розташований будинок культури. Всередині - лави й столи, старий ламповий телевізор, стелажі з дитячими книжками та журналами. Стіни завішані малюнками. Урсула, художниця з Німеччини, вийшла заміж за бедуїна й живе в Дахабі. Вчить місцевих дітлахів малювати. Ті зображують пустелю, верблюдів, дайверів у аквалангах, чоловіків із автоматами.
Біля єдиного в Ассалі супермаркету - магазин із живими тваринами й птахами. У клітках сидять кролі, кури, голуби. Стоїть стійкий запах крові. Ми купили чотирьох голубів. На наше прохання продавець над високою бочкою перерізав птахам горло, випатрав й обскубав їх. Ввечері ми натерли їх часником і зеленню та засмажили на грилі. Смачні, але мало м'яса.
Перед оплатою слід перевірити, чи працюють крани, газова плита, кондиціонер, телевізор, холодильник. Інакше доведеться ремонтувати своїм коштом
Вулицями блукають стада кіз, вишукуючи в смітниках шкірки фруктів і овочів, пальмове листя. На будовах та біля парканів днями стоять прив'язані верблюди. Місцеві жителі та дауншифтери сортують сміття на побутові та харчові відходи. Харчові віддають козам і верблюдам. Кози їдять також паперові мішки від цементу й картонні коробки.
Зранку, під час відпливу, місцеві жінки з залізними, загнутими гачком на кінцях, прутами виходять на пляж. У паранджах заходять у воду, одягають маски й полюють на восьминогів. Коли відплив, ті висовують голови з нір. Жінки дражнять їх прутами й ловлять. За восьминога й три великі мушлі просять 50 фунтів. Ми вторгували одного восьминога за 20.
Наступного дня на будові знайшли підходящу залізну палицю й вирушили на полювання. Зловили півтораметрового восьминога. Боролися з ним 15 хвилин. Одним щупальцем він тримався за риф, а іншими хапав за руки, випускаючи хмари чорнила. Несли додому обережно, щоб ніхто з місцевих не побачив. Поклали на дві доби в морозилку, щоб м'ясо стало м'якіше. Зварили й потушкували з картоплею та часником.
Ловити рибу та молюсків мають право лише бедуїни - для їжі, а не на продаж. Та ми все ж відколупали на рифі дві мушлі завбільшки із велику чоловічу долоню. Вдома зварили їх. Виявилися дуже смачні.
Бедуїнів від єгиптян можна відрізнити за традиційним одягом - джаллабою та хустиною. Джаллаба - сорочка до п'ят білого, чорного або кремового кольору. Жінки ходять у паранджах або замотують голови хустинами. При появі туриста опускають голову й закривають обличчя. Удома знімають верхню паранджу та хустку, ходять у довгих сукнях, схожих на нічні сорочки. У кафе й магазинах жінки не працюють.
У нашого друга Махмуда сім братів і три сестри. У кожного з них є будинок чи квартира. Сім'я Махмуда має чотири машини й 12 верблюдів. Власник нашої квартири - Салем, має три будинки в Дахабі, квартири в яких здає туристам. У нього чотири дружини - дві в Дахабі й дві в Табі. Кожна живе в окремому домі. У нього 27 дітей. Понад усе він любить ходити в пустелю, а також - рибалити.
Хоча Дахаб і невелике містечко, машин у ньому багато. Їздять бедуїни без правил дорожнього руху. Головне - вчасно посигналити.
П'ять разів на день з мечеті голос муедзина закликає до молитви. Бедуїни зачиняють кафе та магазини, розстилають килимки й моляться. Таксисти слухають дорогою сури з Корану, продавці цілий день дивляться Islam TV. Панелі машин прикриті кольоровим хутром, на якому лежить Коран. Хутро запобігає перегріванню панелі.
На всі випадки життя у бедуїнів є вислови "іншалла" - "хай все буде так, як хоче Аллах" та "хамдалла" - "дякую Аллахові за все".
В поліцію не звертаються ніколи. Якщо сталося вбивство, збираються великою громадою в горах, ріжуть курей та кіз. Усі приходять зі зброєю, але ніхто не починає бійку. Вбивця розповідає про обставини злочину, вибачається перед батьками та родиною жертви. Голови громади вирішують, хто правий. Зазвичай винний відкупається від родини вбитого грошима, козами чи дичиною. Поліція знає про такі збори, але не втручається.
До громадських лікарень не ходять. Лікуються у місцевих травників і знахарів. Уважно ставляться до хребта. Шанують масажистів і костоправів.
Увечері ми прогулювалися вулицями Ассали й почули голосну музику. Центр переповнений святково одягнутими людьми. На чоловіках випрані й випрасувані джаллаби, на жінках - багато дешевих яскравих прикрас. Вулиця загуділа від великої кількості машин, що натовпом мчали на звук музики, обганяючи й підрізаючи одна одну. Бедуїн витягнув із вікна руку з пістолетом і стріляв у небо. Ми подумали, що почалася війна. Передзвонили до друга-бедуїна. Він заспокоїв: це - весілля. Але йти туди не радив - там не будуть раді чужинцям.
Весілля в бедуїнів гуляють раз на кілька місяців - одружуються одразу кілька пар. Ріжуть кіз і верблюдів. Алкоголю не вживають. Але гостям виставляють марихуану та гашиш. Весілля відбуваються з музикою та сороміцькими танцями.
1 
1
Комментарии