Сестра, що живе на столичній Борщагівці, розповіла: учителька її доньки-четвертокласниці запропонувала батькам здати по 180 гривень на євровікна.
Їх треба поставити до 1 вересня. Мовляв, усі класи ставлять, а ми що – гірші?
– Чого це я маю здавати ті гроші? – обурювалася Наталка. Вона працює швачкою в приватному ательє, її чоловік – водій, розвозить солодкі напої зі складу до крамниць. Винаймають двокімнатну квартиру. – Краще я з'їжджу до мами. Та й попереду – свята, купа днів народжень у рідних.
– Мамо, та здайте гроші, бо вчителька мене діставатиме, – канючить 9-річна Катруся. – Вона сказала нам: "Усі діти мають принести по 180 гривень. Це невеликі гроші для ваших батьків".
Це невеликі гроші для ваших батьків
– Та дай ти їм ті гроші! – підключилася Наталчина подруга. Її дочка – Катрусина однокласниця. – Хай відчепляться!
– Не буду! – затялася сестра. – Нехай до кандидатів звертаються. Он зараз вибори почнуться, усі бізнесмени попруть у парламент.
– Тобі добре так говорити – у тебе дитина відмінниця, – каже подруга. Вона здала гроші першою. – А моя слабенько вчиться, її зацькують.
– Вони ще не знають мого чоловіка, – відрізала Наталка. – Якщо він розсердиться, то піде до школи і наговорить такого, що у них усі вікна повилітають.
Гроші вона не здала навіть після батьківських зборів, коли половина батьків "розкололися". Поїхала на вихідні до матері на Херсонщину. Наварила борщу і холодцю. Попоралася на городі. Поторгувала косметикою фірми Oriflame серед колишніх однокласниць. Треба ж окупити поїздку.
Повернувшись до Києва, перевела дочку в іншу школу. Там уже стоять євровікна.
5 
1
Комментарии
22