„Зобов'язання, які взяла Україна при вступі до Ради Європи, будуть поступово виконані", - запевнив у понеділок президент Янукович доповідачок Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Майліс Репс та Марієтту де Пурбе-Лундін. Офіційний Київ демонструє зразкову послідовність.
Міняються президенти, прем'єри, голови парламенту - проте незмінними залишаються обіцянки виконати зобов'язання в рамках членства в РЄ. Так само незмінно вони залишаються обіцянками.
Нинішній візит доповідачів Моніторингового комітету ПАРЄ - черговий із десятків подібних, здійснених за понад 17 років членства України в організації. Якби порахувати, цифра вочевидь була би вражаючою: зазвичай за рік відбувається дві-три таких місії. Десять держав Ради Європи перебувають нині під моніторингом Парламентської асамблеї, і Україна серед них - найдовше.
Законодавчі зобов'язання України в рамках членства в РЄ виписані у Висновку 190 ПАРЄ, ухваленому у вересні 1995 року. Нині це цікавий для прочитання документ – особливо коли чуєш чергові обіцянки, як от нинішні від Януковича. „Роль та функції Генеральної прокуратури будуть змінені (особливо щодо здійснення загального контролю за додержанням законності) шляхом перетворення цього інституту в орган, який відповідатиме стандартам Ради Європи" – цього немає досі. Багато законів прийнято з величезною затримкою. Наприклад, предмет особливої гордості Києва - Кримінально-процесуальний кодекс - мали ухвалити до кінця 1996-го, а сталося це аж 2012-го. Та й почалося все зі скандалу. Попри зобов'язання накласти мораторій на виконання смертних вироків в Україні продовжували розстрілювати, а потім намагалися це приховати від Ради Європи. Таке собі нехитре шахрайство.
Але найбільша проблема в іншому – зазвичай під зобов'язаннями українські посадовці розуміють лише ухвалення законів. Або ж вдають, що саме так це розуміють. Насправді крім законодавчих – ще їх називають формальними - є статутні зобов'язання. Їх також зацитовано у згаданому Висновку 190: "Кожен член Ради Європи обов'язково має визнати принципи верховенства права та здійснення прав і основних свобод людини всіма особами, що знаходяться під його юрисдикцією, і має щиро та ефективно співпрацювати в досягненні мети Ради". На практиці це означає, що не можна ув'язнювати політичних опонентів, здійснювати цензуру в медіа, фальшувати вибори, нацьковувати „беркут" на мирний протест біля резиденції Межигір'я і так далі.
Тому зрозуміло, що Україна якщо і виконає свої традиційні обіцянки, то не скоро. І вже точно не з цією владою, хоча доклалися до провалу і всі попередні. У підсумку замість реальних реформ і побудови правової держави, що власне і є сенсом членства у Раді Європи – безперервні скандали і гостро критичні резолюції ПАРЄ. Ну й імідж держави, здатної легко знехтувати своїми міжнародними зобов'язаннями.
3 
1
Комментарии
4