Краще б Янукович не згадував про бджіл. Тоді б усі ми й далі морщили чоло у роздумах – що буде далі, що робиться з країною і таке інше. А так сказав про бджіл – і одразу все стало на свої місця.
Точно! Був у нас уже один бджоляр.
Пам'ятаєте перший рік президентства Ющенка? Так-так, коли узбіччя доріг було заставлено біґбордами з різноманітними гаслами – від „Любіть Україну" до „Героям слава". Вам це нічого не нагадує? Тоді вийдіть на вулицю і подивіться на теперішні узбіччя. Хіба що підписи різні.
Парадокс – дивишся на Януковича, а бачиш Ющенка. І, до речі, не тільки на рекламі.
Давайте пригадаємо, чим закінчився перший рік правління Віктора Андрійовича. Вірно, зміною політичної системи, тобто політреформою. А чим закінчився перший рік Віктора Федоровича? Теж зміною політичної системи, тільки тепер уже у зворотньому напрямку. Щоправда уряд у відставку не пішов, як п'ять років тому, зате деякі міністри вже двічі помінялися.
Пам'ятаєте газові розборки 2006-го? Відмінність у тому, що тоді вони були суто зовнішні. А зараз – і зовнішні і внутрішні одночасно.
А переслідування опозиції? Хіба не було їх п'ять років тому? За діло чи ні – питання окреме. Але хіба Янукович не ходив на допити, як тепер Тимошенко? Хіба не затримували Колеснікова і не таскали по прокуратурах? Щоправда до судів тоді не дійшло – хлопці домовилися на цьому березі.
Тепер, як це не смішно, спробуємо оцінити виконання передвиборчих обіцянок. І діагноз буде очевидним – покращення життя вже сьогодні вийшло таким самим, як бандитам тюрми у 2005-му.
Що іще пригадається з перших років президентства Ющенка (Януковича)? Вірно, нічого. І це – теж об'єднує цих непримиренних супротивників.
Розуміємо, що не всі погодяться з такими тезами, тому зі скептиками спішимо поділитися відкриттям, яке повністю їх доводить, ба навіть більше – свідчить, що ідея тотожності нинішнього та минулого президентів насправді належить зовсім не нам.
Отже читайте уважно. Відповідно до соціологічних опитувань, рівень підтримки чинного Президента зараз складає 9,7%. Запам'ятали цифру? Тепер перегортаємо календар у далекий 2006-й і читаємо – підтримка Ющенка у жовтні складала 9,5%. Менше? Так, але іще не жовтень, та й похибка опитувань грає свою роль.
Про що свідчать ці цифри? А про те, що український народ вже зрозумів – між Ющенком та Януковичем немає жодної різниці. Ющенко не плавав 5 кілометрів у 20-метровому басейні? Але ж і Янукович не плаває – хто сумнівається, нагадаємо, що переможець чемпіонату Європи 2010 Лука Феретті проплив 5 км. за 58'43", і це на відкритій воді. Де вже там Президенту у маленькому басейнику? Тобто Янукович перебільшив – але ж і Ющенко без цього не обходився, чи не так?
Уряди борються з народом, руйнують економіку, а президенти сплять собі побіля вуликів та у вільний час розписуються на біґбордах. А крім того займаються власним іміджем більше, ніж державою – це теж спільна риса цих здавалося б антагоністів. І ще те, що у своїй зосередженості на власній персоні навіть не помічають як перетворюються на слухняних ляльок в руках політ технологів, іміджмейкерів та інших експертів у справі паблік рілейшнс, а скорочено - ПіАр.
А це – видатні спеціалісти, майстри своєї справи – хто б іще забезпечив перемогу на виборах? Тому їх можна назвати асами ПіАру, або ПіАр-асами.
От хто насправді керує президентами. От хто насправді керує Україною.
Залишається, щоправда, запитання: яким терміном визначити людину, яка обіймаючи провідну посаду в державі, не робить нічого для її розбудови, а натомість повністю довіряється ПіАр-асам?
Але це вже ми залишимо вам, шановні читачі. Бо є питання, які кожен повинен вирішити сам для себе.
2 
1
Комментарии
48