Навряд чи когось здивувала вказівка нашого "в'язня номер один" Юлії Тимошенко не допустити прийняття скандального "мовного закону" Ківалова-Колісниченка.
Це дало привід раднику президента Ганні Герман, котра, поруч із народним депутатом Інною Богословською, є постійним опонентом ЮВТ від "жіночого крила" Партії регіонів, почати з нею черговий етап виховної роботи. Що теж не дивно – коли говорить Юлія Володимирівна, не може мовчати й Ганна Миколаївна.
Проте якщо погодитись, що "мовна проблема" в Україні, - це пастка для всякого, хто хоче її порушити, пані Герман таки втрапила в ці мовні тенета.
У відповідь на заклик Тимошенко боротися за українську в Україні Герман із залученням усієї своєї ядучої іронії розмірковує, як би це послати Юлі футболку ще "рухівських" часів із портретом Тараса Шевченка та риторичним запитанням: "А твої діти говорять моєю мовою?"
Тут прямий натяк на доньку Тимошенко Євгенію, котра жодного разу не продемонструвала публічно свого володіння українською. Хоча мама її мову Кобзаря опанувала. Нехай вона звучить з її вуст та вуст пана Турчинова дещо неприродно – зате якраз мовне питання для "дніпропетровських" проблемою не було ніколи, згадайте хоч Леоніда Кучму, хоч Павла Лазаренка.
Натякнувши Тимошенко у стилі баби Параски: "Ти на свою дочку глянь, це ж позорище!", радниця Януковича навіть не демонструє притаманні їй особисто подвійні стандарти мислення та оцінок всього, що відбувається довкола неї. Тут не варто говорити навіть про існування якихось стандартів – Ганна Герман просто не розуміє, що говорить, і точно не готова відповісти за свої слова.
Адже, по-перше, Євгенія Тимошенко нині змушена вести публічний спосіб життя, у політичних ігрищах не має досвіду, а значить – для краснобаїв із ПР небезпеки не несе. Тож для чого так неадекватно оцінювати суспільну значимість молодої жінки, котра, на відміну від дітей очільників діючої влади, має справжню закордонну освіту, чудово володіє англійською, не ходить п'яна вулицями, не матюкається і ще нікого не збила на смерть своїм авто.
По-друге, хто б що не сказав чи писав про Тимошенко-молодшу, але ніхто не чув від неї скарг на те, що вона сама або її колишній чоловік-англієць мають в Україні проблеми зі спілкуванням. Здається, Євгенії українська мова не заважає розуміти мамині промови, а її російську тим більше ніхто в країні не обмежує.
По-третє, син самої Ганни Миколаївни, Микола Коровіцин, на відміну від Євгенії Карр, фігурував у корупційному скандалі. Не без зв'язків матері він періодично влаштовувався на "жирну" роботу. Свого бізнесу родина не мала ніколи. Тим не менше, родинний автопарк укомплектований по вищому розряду. І є підозри, що син пані Герман теж не завжди послуговується українською.
Отже, звинувачення Тимошенко в нещирості через російсько- та англомовність її доньки, зроблене вустами Герман, звучить безглуздо. І ще безглуздіше – чому Герман взагалі в це влізла? Адже, якщо брати до уваги її періодичну ідеологічну полеміку з Дмитром Табачником, українську мову вона як раз захищати мусить.
Чому Ганна Миколаївна, раз вона за чіткість у поняттях, ніяк не реагувала на публічні заяви гравця української збірної Олександра Алієва, котрий не раз заявляв про неприйняття мови країни, в якій він живе й працює десять років? Чому Герман ще досі не висловила свою персональну позицію, позицію журналіста, а віднедавна й письменника, стосовно "мовного закону"? Як вона взагалі до цього ставиться і що, як радник, може порадити своєму президентові?
Можливо, пані Герман у цій ситуації справді роздвоюється. З одного боку, їй як галичанці та питомій українці, мовні провокації Колісниченка неприємні.
З іншого боку, те, що для нормальних людей провокації, для Ганни Миколаївни – генеральна лінія партії, членом якої вона є. І якраз показова публічна україномовність Герман яскраво підтверджує: коли говориш дурниці – не в мові сказаного справа. А в особистих проблемах тих, хто все це промовляє.
5 
1
Комментарии
43