19-річний Дмитро Романюк навчається на третьому курсі економічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Два роки тому він поцілив яйцем у тодішнього прем"єра і кандидата в президенти Віктора Януковича. І став майже національним героєм.
Зустрічаємося з Дмитром о 10-й ранку в івано-франківському кафе "Алан".
— У мене пари в другу зміну, тому всі зустрічі — тільки зранку, — пояснює. — Хоч я так люблю поспати! Але доводиться о восьмій вставати — мушу вигулювати добермана Цезаря.
Розповідає, що живе поки що на батьківські гроші, навчається на відмінно, а в майбутньому планує стати політиком. Він в елегантному костюмі темно-сірого кольору, при краватці — блакитній у смужку. На руці красивий годинник. Зі шкіряного кейса виймає сучасну модель мобільного телефону "Нокія".
— Дехто думає, що це дуже дорогий костюм. Насправді він коштує 380 гривень, — зізнається. — Поки мої однолітки ходять у джинсах, я звикаю до ділового стилю.
Вирішив іти в політику після того, як прославився з яйцем?
— Мене виховали у патріотичному дусі. І я зі школи знав, що хочу щось зробити для України. Звісно, той випадок допоміг мені засвітитися. Я став заступником голови громадської організації "Студентське братство". Майже всі його вихідці зараз обіймають посади в міській та обласній радах. Вступив у "Нашу Україну". Навіть був у прохідному списку до міської ради. Але перед виборами захворів на кір і потрапив на 12 днів до реанімації. Ледь не помер. У цей час мене виключили зі списків. Пізніше я ще більше розчарувався в партії. Перед парламентськими виборами вийшов з неї за власним бажанням.
Тато два тижні з інфарктом пролежав
Зараз мені імпонує Юлія Тимошенко. Але я не вступатиму в її партію. Не хочу бути там другорядним членом. Узагалі ж, політикою треба займатися у столиці. Пробував навіть цього літа вступити до Інституту міжнародних відносин. Але це дуже дорого коштує. Тепер подам документи в Києво-Могилянську академію, на правознавство.
Запитую, чи правда, що тоді, у п"ятницю 24 вересня 2004 року, його намовили кинути яйцем у Януковича.
— Ходило багато таких чуток, але це брехня. Мене просто дістала та передвиборна кампанія. Я хотів показати, що молодь Івано-Франківська не сприймає кандидатури Януковича. Старший брат Тарас перед тим розповідав, що 1994 року в нас яйцями і помідорами закидали Кучму.
Того ранку я випадково дізнався, що приїжджає Янукович і вирішив щось зробити. Забіг в аудиторію і крикнув: "Кому не байдужа доля України — ходімо зі мною!". Більшість пішли, щоб просто прогуляти пару. А я позичив в одногрупника грошей і купив 30 яєць у гастрономі. Пороздавав їх чотирьом друзям. Потім вони підійшли до мене і сказали, що відмовляються кидати. Може, злякалися.
Дмитро запевняє, що навіть не побачив, чи влучило яйце в ціль.
— Це мені вже потім у міліції сказали, що я все-таки попав у Януковича. Коли кинув, мене відразу схопили під руки і забрали в КПЗ. Добу там протримали. Ніякого фізичного насильства не було, але психологічно тиснули. Підставного хлопця в камеру підсадили. Наступного дня випустили, бо Янукович сказав, що вибачає мені. Але кримінальну справу відкрили. Закрили аж 14 грудня за відсутністю складу злочину.
Батьки сильно переживали. Тато, Михайло Дмитрович, два тижні з інфарктом пролежав. Він — декан на моєму факультеті. Думали — виженуть з роботи. Але обійшлося. Мама трохи легше сприйняла. Вона біодобавки "Тянь-ші" розповсюджує.
До розмови приєднується Сергій Хмельовський, 19 років, одногрупник Романюка:
— Мене і двох наших друзів теж забрали у міліцію відразу після Дмитра. Ми проходили як свідки. Провели там шість годин. У нас вимагали, щоб ми сказали, хто намовив Романюка кинути яйце.
Дмитро каже, що два тижні після "замаху" нікуди не виходив з квартири.
— Татові знайомі з СБУ сказали, щоб я краще сидів удома, бо багато хто на мене злий, — згадує. — Нам розповіли, що команда Януковича готувала фіктивний замах на нього. Мало виглядати, що Ющенка отруїли, а Януковича хотіли вбити. А я все зіпсував. Людям, які не виконали замовлення, серйозно влетіло.
Твоє життя після цього змінилося?
— Ну, дівчата почали більше звертати увагу. Часом самі намагаються познайомитися, але я цього не сприймаю. Я холостяк. Довго з однією дівчиною мав тісні стосунки, але потім розійшлися.
Дмитро додає, що на першому курсі закинув бальні танці, хоча займався ними 10 років. Навіть на чемпіонат України до Києва їздив. Зізнається, що зараз і на дискотеки майже не ходить. Багато вчиться.
Але ж якось відпочиваєш?
— Інколи беру наш сімейний "фольксваґен" 1996 року і жену кудись. Люблю швидку їзду. А ще захоплююсь альпінізмом. Мрію зійти на Ельбрус.
1987, 19 травня — народився в Івано-Франківську
1993 — пішов у гурток бальних танців
2000 — переміг на Кубку західного єврорегіону з бальних танців
2004 — вступив на економічний факультет Прикарпатського національного університету
2004, 24 вересня — кинув яйцем у тодішнього прем"єра і кандидата в президенти Віктора Януковича
2005 — став членом партії "Народний союз "Наша Україна"
2006 — вийшов із партії
3 
1
Коментарі