У Кореї собак їдять лише пенсіонери

Студентка Олена Апайчева фотографується у середині фортеці Хуасон. Дівчина чотири місяці жила у Південній Кореї — Автор: фото з домашнього архіву Олени Апайчевої

Олена Апайчева з міста Кривий Ріг чотири місяці жила в Південній Кореї завдяки програмі обміну студентами. Вона вивчає корейську мову в Київському національному лінгвістичному університеті. Вилітала в лютому з Києва до Москви, щоб сісти на літак до столиці Кореї Сеула. За 15 год. перельоту заплатила $450.

— У Кореї мешкала у місті Сувон, за 30 кілометрів на південь від Сеула, — розповідає Олена. — Це головний футбольний центр країни. Там базується найвідоміша корейська команда "Сувон Самсунґ Блювинґс". У цьому місті проходили матчі чемпіонату світу 2002 року, народився Пак Чі Сон — півзахисник "Манчестер Юнайтед". У Сувоні знаходиться дослідницький підрозділ корпорації "Самсунґ".

Корейці дуже ввічливі, постійно чимось пригощають. Навіть незнайомців питають, чи не голодні.

— Я думала, що погано виглядаю, тому всі пропонують поїсти. Але це в них така традиція. Тягнеться з часів голодомору, який був у країні під час японської окупації. Саме тоді почали їсти собак. Зараз їх готують лише в кількох ресторанах. Туди ходять переважно пенсіонери, які пережили голодомор. Корейці люблять гостру їжу, рис, роли та живих восьминогів. Вони в роті рухаються, якщо швидко не пережуєш, чіпляються до глотки. Але легко відлипають. Традиційна корейська їжа взагалі дешева. На п"ять доларів можна добре попоїсти. Мені найбільше смакували токпоккі — рисові вироби з яйцями.

На п"ять доларів можна добре попоїсти

— У країні немає проблем із туалетами, як у нас. Там майже в кожному будинку на другому поверсі є туалет для загального користування. У них цікаві автівки. Заводяться й відчиняються за допомогою натискання на приборну панель. Машиною може користуватися тільки власник, відбитки пальців якого занесені у пам"ять бортового комп"ютера. Якщо власник п"яний, його може відвезти додому водій зі спеціальної служби.

У Кореї безкоштовні мобільні телефони. Прийшовши в магазин із паспортом, можна вибрати будь-яку модель. Справа в дорогому зв"язку, який обійдеться у кілька раз дорожче за саму модель телефона. Вставити іншу сім-карту, аніж ту, що є в телефоні, не можна.

— Ті карти якось запаюють у мобілки. Я користувалася нашим номером, додому слала тільки есемески. Щомісяця виходило не менше 300 гривень.

Як сказати корейською:

Доброго дня — Аньон хасейо

У вас все гаразд? — Чаль чинейо?

Ви поїли? — Пабин могоссейо?

До побачення — Чаль чайо

Пішов ти — Коджо

Зараз отримаєш у пику — Чугулле