Бойкот виборів як технологія знищення опозиції
"Якщо опозиція проігнорує вибори, то їх провести буде просто неможливо", - останнім часом переконує суспільство лідер "Фронту змін" Арсеній Яценюк.
Ця ідея – утопічна і не має жодних перспектив. Більше того, вона здатна остаточно добити опозиційний табір і позбавити його будь-яких важелів впливу на політичну та економічну ситуацію в країні. Напевно це розуміє і сам Арсеній Петрович, якому, до речі, така ініціатива насправді невигідна.
Майбутній провал опозиційного бойкоту парламентських виборів зумовлений кількома причинами:
1) не усі партії, які відносять себе до опозиційних, погодяться на бойкот виборів. Зокрема, ВО "Свобода" і "Наша Україна" вже заявили про непродуктивність цієї ідеї і наміри брати участь у виборчій кампанії. Крім цього, неясно хто і за якими критеріями буде визначати, яка партія опозиційна, а яка – ні;
2) в українському законодавстві немає жодного слова про визнання нелегітимними результати виборів, якщо та чи інша партія (неважливо опозиційна чи провладна) не висунула своїх кандидатів. Аргумент про те, що без опозиції не зможуть діяти виборчі комісії теж не підходить, адже у новій редакції закону "Про вибори народних депутатів" планується прописати норму, за якою рішення комісій приймається більшістю голосів від присутніх членів. Врешті-решт, комісії можуть сформувати і без представників опозиції;
3) якщо це хід, запланований для Європи, він теж неефективний. Влада вже чітко продемонструвала своє зухвале ставлення до висновків Венеціанської комісії стосовно закону про вибори. Мовляв, Європа нам не указ. Якщо законопроект Лавриновича приймуть і у відповідності до нього проведуть голосування, подобається це Європі чи ні, результати визнають легітимними;
4) міжусобиці всередині самої опозиції, що унеможливлює вироблення єдиної стратегії і тактики дій;
5) незадоволений владою виборець не підтримає такі дії опозиційних сил, адже його таким чином позбавлять можливості проголосувати. Такі просто не прийдуть на виборчі дільниці. Зрештою це може вдарити по рейтингах самих опозиціонерів.
Поки, за словами самого Яценюка, його ініціативу підтримав лише БЮТ. Отже, кілька слів про взаємодію Фронту змін і Батьківщини.
Яценюк всіляко демонструє свою незадоволеність вироком Тимошенко. Мовляв, це 100%-ві політичні репресії. Навіть зареєстрував у Верховній Раді законопроект про кримінальну відповідальність за політичні переслідування, який 21 жовтня депутати успішно завалили.
Насправді з електоральної точки зору Яценюку, чи не найбільше з представників опозиційного табору, вигідне усунення Тимошенко з політичного процесу. Та й підвищення прохідного бар'єру відкриває Арсенію Петровичу хороші перспективи у парламенті.
Черговий міф – про тісну співпрацю і порозуміння з представниками "Батьківщини" - активно продукується паном Яценюком у ЗМІ. Але ця співпраця навряд чи базується на єдиному підході і баченні опозиційної діяльності.
Просто деякі бютівські депутати шукають у Арсенія Петровича "тепле місце" на найближчих парламентських виборах, оскільки їхня партійна організація підходить до них без свого харизматичного лідера і належного фінансування. Тому і йдуть на діалог з Фронтом змін, підтримуючи їхні ініціативи.
І насамкінець. Результати нещодавнього опитування громадської думки центром "Софія" показали, що більшість українців не схвалюють ідеї бойкоту виборів як засобу політичної боротьби. Лише 17,2% респондентів однозначно відповіли, що вибори без опозиції вважатимуть нелегітимними, тоді як 41,3% - визнають результати.
Таким чином, реалізація на практиці ідеї неучасті опозиційних партій у парламентських виборах позбавить опозицію представництва у Верховній Раді та можливості впливати на будь-які процеси, допоможе владі укріпити свої позиції і проігнорувати голоси протестного електорату, законсервує ще на 5 років стару політичну еліту. Але найгірше – призведе до узурпації влади в Україні шляхом отримання провладними силами конституційної більшості в парламенті.
Тож добре, що це поки лише слова.
