Маневри Тимошенко після перемоги Порошенка
Українці практично визначилися із наступним президентом. Майбутня перемога Петра Порошенка – питання часу і легітимації цього вибору шляхом голосування на виборчих дільницях.
Нинішні президентські перегони можна охарактеризувати як конкуренцію персоналій, а не ідей чи програм, і така конкуренція вигідна насамперед Порошенку. Ставка Юлії Володимирівни на воєнну риторику, використання виборчих технологій на кшталт створення штабів національного руху опору електорального ефекту не дали. Натомість антикризові дії влади, яку пересічні українці здебільшого уособлюють із Тимошенко, вважають абсолютно неефективними та бездарними.
А ще після перемоги Майдану сформувалися нові суспільні запити. Люди прагнуть миру та спокою у державі, політичної та економічної стабільності. Таким соціальним очікуванням більше відповідає образ "прихильника миру" Порошенка, аніж "прихильника війни" Тимошенко.
Отже, президентські рейтинги і загальний перебіг виборчої кампанії змушують лідера "Батьківщини" йти на неординарні кроки. Вони можуть бути найнесподіванішими, проте вже зараз можна окреслити найбільш прогнозовані:
1) зрив виборів в Україні
Саме цей пункт є одним із ключових у загальній стратегії керівництва Росії по ослабленню української влади. Як би цинічно це не звучало, але у цьому питанні інтереси Путіна і Тимошенко співпадають, адже для останньої такий перебіг подій став би найменш болісним виходом із нинішньої патової ситуації.
З юридичної точки зору підстав для зриву виборів президента немає. Більше того, Верховна Рада убезпечилась від такого сценарію і внесла відповідні зміни до виборчого законодавства. Так, норми Закону про вибори Президента України доповнили положенням, що ЦВК зобов'язана встановити результати голосування незалежно від кількості виборчих дільниць/виборчих округів, на яких голосування не відбулося.
Таким чином, прогнозований саботаж виборів у Криму, Луганській та Донецькій областях юридично не завадить обрати нового главу держави. Такі результати голосування будуть визнані та легітимізовані світом.
Однак, дуже низька явка виборців південно-східної України, особливо у разі проведення другого туру голосування, дозволить Тимошенко використовувати риторику "часткової легітимності президента" і у такий спосіб намагатися зберегти політичне обличчя.
2) створення широкої коаліції з ПР та блокування перевиборів Ради
Оскільки зрив виборів є малоймовірним, вже зараз у кулуарах парламенту ходять розмови про можливість створення широкої антикризової коаліції. Хоча переговори, схоже, зайшли у глухий кут, це непоганий шанс зберегтися при владі представникам Батьківщини і Партії регіонів при новому президенті. Без своєї більшості у ВР можливості Порошенка будуть суттєво обмеженими.
Для цього їм потрібно не допустити проведення дострокових виборів парламенту. І що цікаво – конституційних підстав для перезавантаження Ради сьогодні справді немає. Громадська думка – абсолютно протилежна. ЗМІ вже писали про те, що політикум між собою домовився про збереження чинного складу ВР, посилаючись на існування норми в Перехідних положеннях Конституції про законність парламенту до 2017 року та необхідність якнайшвидшої зміни Конституції протягом двох чергових сесій ВР.
Створення широкої коаліції при нинішньому складі парламенту дасть можливість Тимошенко зберегти вагомий вплив на політичні процеси у державі і навіть претендувати на посаду Прем'єр-міністра України.
3) перехід у жорстку опозицію
Лідерка "Батьківщини" вже якось обмовилася про наміри перейти в опозицію у випадку поразки на виборах. Опозиційна діяльність – стихія Тимошенко та її політичної сили. Це непоганий плацдарм для майбутнього реваншу. І для максимальної ефективності така опозиційність стане жорстко антипорошенківською. У цьому ж контексті планується майбутнє оскарження результатів виборів 25 травня, чим вже займаються юристи "Батьківщини".
Ще одним сигналом майбутньої опозиційності "Батьківщини" є надмірна турбота Юлії Володимирівни про ухвалення закону про опозицію. Розроблений депутатами від Партії регіонів відповідний законопроект вже пройшов перше читання і передбачає для парламентської опозиції чимало посад (детальніше тут). Лобіюванням цього законопроекту Тимошенко створює гарантії в першу чергу собі та своїй політичній силі, регіонали тут ні до чого.
4) Порошенко і Тимошенко домовляться між собою
Такий сценарій списувати не потрібно. До речі, Порошенко вже неодноразово заявляв, що запропонує своєму основному опоненту співпрацю після виборів. Потенційний пакет домовленостей може включати як взаємовигідний розподіл посад, так і законодавче врегулювання повноважень усіх гілок влади.
Моделюємо ситуацію: на благо України Тимошенко несподівано закликає своїх виборців підтримати свого конкурента вже у першому турі. Натомість після виборів ВР ухвалює зміни до Конституції, які суттєво обмежують повноваження президента та утверджують парламентсько-президентську форму правління із широкими повноваженнями регіонів. В результаті усі задоволені, ніхто не несе репутаційних втрат. Скажете, фантастика? Швидше футурологія.
***
Тимошенко не може програти ці вибори у класичному розумінні цього слова. Поле для маневрів – достатньо широке, а політика, як відомо, – мистецтво можливого. Особливо у нашій країні.
