Свобода преси? Не при Зеленському, він у теплій ванні

Після чергового гучного корупційного скандалу в оточенні Зеленського він нарешті вирішив відреагувати. Але зробив це в єдиний звичний для себе спосіб - зібравши представників лише лояльних ЗМІ, які влаштували президентові чергову теплу ванну. Але чому не запрошують незалежних медійників, у яких, як і у суспільства, накопичилося дуже багато незручних запитань?

Через рік сподобились провести чергову закриту пресконференцію президента для вибраних-обраних медіа. Дозволили слухняним журналістам із обраних медіа оприлюднити деяку відкриту частину, де президент "чітко, впевнено і логічно" (це цитата з посту одного із допущених до тіла) відповів на "всі" питання! Але при цьому, не дивлячись на "чіткість та логіку", дозволити оприлюднити не все. Ну звісно ж. Список медіа дуже цікавими має бути - там точно ті, хто не підведе у жодному разі президента і найближче оточення. Бо не покличуть наступного разу.

Ось пост головної редакторки УП Севгіль Мусаєвої: "Учора відбулася чергова закрита зустріч президента Володимира Зеленського з журналістами. Медіа, які могли взяти в ній участь, Офіс президента знову обрав у ручному режимі. Нагадаю, що Українська правда на такі зустрічі не запрошують уже два роки, після повторного запитання про "п'ять-шість ефективних менеджерів".

Сьогодні майже всі ці "менеджери" або отримали підозри, або стали фігурантами кримінальних проваджень і журналістських розслідувань. Тобто ми свого часу не просто ставили запитання, а попереджали президента, що така модель управління державою несе нас просто в стіну. Але простіше було емоційно відповісти щось про те, що "Татаров убивав чеченців", а потім перестати запрошувати "Українську правду".

І щоразу, коли мене запитують про це рішення Банкової іноземні колеги, я повторюю: ця історія не про Романа Кравця, Михайла Ткача, Севгіль Мусаєву, Романа Романюка чи будь-яку іншу людину в нашій команді. Вона насамперед про нашу аудиторію. "Українську правду" щодня відкривають і читають більше 1 млн українців.

Коли Офіс президента вирішує, що журналісти УП не можуть поставити президенту запитання, він позбавляє цього права не кількох конкретних журналістів. Він демонструє зневагу до одного мільйона громадян, які обирають наше медіа. Тому це не особистий конфлікт і не питання образ, а ставлення влади до величезної частини українського суспільства.

Остання відкрита пресконференція Зеленського відбулася ще в лютому 2025 року. Жодних пояснень, чому президент більше не проводить повноцінних пресконференцій, суспільство не отримало. Натомість Банкова сама визначає, хто матиме доступ до президента і право поставити йому запитання.

І, якщо чесно, чим це принципово відрізняється від того самого "шлагбаума" на "Енергоатомі", який відкривався лише для своїх компаній? Той самий "шлагбаум" ми бачимо й у доступі журналістів до президента. Або ти приймаєш існуючі правила гри, або залишаєшся за цим самим шлагбаумом.

А запитань накопичилося дуже багато. Навіть на найгучнішу тему цього тижня. Не кажучи про війну, фронт, кадрову політику. Як сталося, що люди з вашого Офісу досі контактують із вашим багаторічним другом Тімуром Міндічем, проти якого ви самі запровадили санкції? Чи була особистою ініціативою Ірини Мудрої організація збору грошей на заставу для Германа Галущенка? Чи вона виконувала прохання Кирила Буданова? Якщо так, від кого Буданов отримав це завдання? Хіба не від вас, пане президенте?

Що Андрій Єрмак, колишній голова вашого Офісу, робить у військових частинах? Хто погоджує ці поїздки? У якому статусі вони відбуваються? Чи залучені до них працівники державних або правоохоронних органів? Цей список можна продовжувати дуже довго.

Саме для цього й існують відкриті пресконференції, а не для комфортної розмови з відібраним пулом медіа. Не для того, щоб президент укотре повідомив: "Я нічого не знав, до мене питань немає, зате подивіться, як добре я відреагував".

Відповідальність президента - не лише відреагувати після того, як НАБУ викрило корупцію в його найближчому оточенні. А в тому числі пояснити, як така система могла існувати просто у нього під носом. Хто її створив, хто її покривав і чому люди, яких він особисто призначав, були настільки впевнені у своїй безкарності.

Але президент воліє залишатися в інформаційній ванні, захищеній від реальності. Суспільний запит можна ігнорувати. Петиції про відкриту пресконференцію - відхиляти. Перед аудиторією у мільйон українців - поставити "шлагбаум". Але реальність від цього нікуди не зникає. Ми попереджали, що ця модель управління несе державу в стіну. Тепер ця стіна дедалі ближче. А ми, на жаль, продовжуємо рухатися просто на неї".

Оригінал