Нарешті це сталося: у Єрмака проводять обшуки
Ніхто такого не чекав у країні, якою фактично керує голова Офісу президента і який розпоряджається більшістю силовиків. Але ось, це сталося: в Андрія Єрмака проводять обшуки представники НАБУ і САП. Що відбувається? Президент нарешті вирішив почати очищення влади від корупціонерів - чи це чергова вистава "кварталу 95"?
Ранок починається не з кави, а з обшуків НАБУ та САП у Андрія Єрмака.
...коло підозр навколо ключових фігур держави звужується і межа недоторканності зникає
Ну що ж, констатуємо, що українська антикорупційна система вийшла на новий рівень, прийшовши в самий центр влади. Факт проведення слідчих дій щодо керівника Офісу президента фіксує кілька важливих тенденцій. По-перше, правоохоронні інституції продовжують діяти автономно, попри політичний тиск та інформаційні атаки. По-друге - коло підозр навколо ключових фігур держави звужується і межа недоторканності зникає.
По-третє, будь-які корупційні ризики на цьому рівні автоматично перетворюються на стратегічну загрозу для країни, яка веде війну і залежить від підтримки партнерів. Символічність моменту полягає в тому, що йдеться не про якогось чиновника середньої ланки. Це людина, яка контролює ключові процеси і переговори, впливає на кадрові рішення і є обличчям системи для міжнародних партнерів.
...коли країна просить мільярдні пакети допомоги - будь-які сумніви у доброчесності вищого керівництва стають фактором ризику
Обшуки у такої фігури сприймаються у столицях союзників не як внутрішня юридична процедура, а як індикатор зрілості або незрілості української політичної машини. У ситуації, коли країна просить мільярдні пакети допомоги - будь-які сумніви у доброчесності вищого керівництва стають фактором ризику.
Питання тепер не лише у фактах, які встановлять детективи. Питання у тому, яку політичну відповідальність здатна взяти на себе влада - та чи зможе вона продемонструвати, що для неї принцип верховенства права справді є основою, а не декларацією. І чи усвідомлюють на Банковій, що кожен такий епізод стає частиною того самого міжнародного "репутаційного досьє", яке або зміцнює позиції України, або підриває довіру.
І тут закономірно виникають запитання. Чи не є це натяк (не принципово, чий) на необхідність кадрових рішень і перезавантаження верхівки державного менеджменту? Чи здатна система самоочищуватися? І головне - чи почують ті, кому адресований сигнал?
Спостерігаймо.
Коментарі