Міністерство капітуляції Трампа: що не так зі США
Здавалося б, на певний час у Дональда Фредовича трапилося просвітлення: він нарешті почав говорити і думати, як справжній президент США, а не секретар Путіна. Але щойно справа дійшла до діла - знов за рибу гроші! Ми знову бачимо, як Штати намагаються загнати Україну в капітуляцію тезою "мир за будь-яку ціну". Що відбувається?
Міністерство оборони США - тепер "Міністерство війни". Дональд Трамп ще 5 вересня 2025 року офіційно підписав указ, яким запускає повернення старої назви Department of War. Білий дім уже активно вживає її публічно, на брифінгах і у внутрішніх документах.
Водночас Конгрес ще не проголосував за остаточну зміну, тож юридично це поки не завершений факт. Іронічно, але це вже не перший подібний випадок у стилі Трампа - раніше він "перейменував" Мексиканську затоку на "Затоку Америки". Звісно, не на карті світу, а виключно у власній уяві та в текстах федерального законодавства США, які решта планети просто проігнорувала.
Трохи історії: назва Department of War не нова для Сполучених Штатів. Міністерство війни існувало з 1789 року аж до 1947-го. Лише після Другої світової США вирішили змінити її на "Міністерство оборони", щоб звучати не як імперія, а як гарант миру й безпеки у світі. Це був політичний жест, покликаний заспокоїти союзників і легітимізувати глобальну присутність Америки.
Як там, у Орвела: у романі "1984" Джорджа Орвела Міністерство Миру займалося війною. Це класична інверсія сенсів, прикрашена назва, зміст - жорсткий. Іронія в тому, що зараз США роблять зворотне: знімають маску й чесно кажуть: "Ми - міністерство війни".
...ні далекобійних ракет, ні масштабної військової підтримки. Тому фактично, це не міністерство війни - це міністерство капітуляції
А чи насправді Department of War? За Трампа допомога не зникла повністю - але стала тоншою, повільнішою й більш умовною. Обіцянок більше, ніж реальних поставок. На жаль ні далекобійних ракет, ні масштабної військової підтримки. Тому фактично, це не міністерство війни - це міністерство капітуляції.
Принаймні так виглядає зовнішня картинка. Міністр війни США Піт Гегсет на нещодавній зустрічі з Зеленським - у краватці в кольорах російського прапора. Символи мають значення. Особливо в такі часи. Хоча формально - це ті ж самі кольори, що й на прапорі США. Але історія має гіркий присмак: Америка не раз рятувала Росію та СРСР, коли ті стояли на межі катастрофи, і так само не раз закривала очі на долю поневолених народів радянської імперії.
1918-1922 - американська продовольча допомога врятувала мільйони під час голоду в більшовицькій Росії.
1941-1945 - програма ленд-лізу фактично врятувала сталінський режим, поставивши понад 400 тис. вантажівок, десятки тисяч танків, літаків, паровозів, продовольство й паливо.
А після війни - холодна війна не заважала Вашингтону зберігати баланс, не розбиваючи імперію, а стримуючи її. Вашингтон визнавав незалежність країн Балтії де-юре, але де-факто сприймав радянську сферу впливу як даність. І далі допомагав "ніжками Буша".
І замість висновку:
Ми всі пам'ятаємо фразу Арестовича про "два-три тижні", яка на початку великої війни будувала паралельну реальність. Тепер цей самий Арестович роздає українські землі на словах. І ось ми опинилися в нових "двох-трьох тижнях" - уже трампівських. Питання - не чи, а коли Дональд Трамп почне реально роздавати українські землі на геополітичних торгах. Відповідь, схоже, ми побачимо після Будапешта 2:0.
