Кучма написав біблію українського націоналізму?
Ми звикли вважати колишнього президента Леоніда Кучму батьком української корупції. У нас навіть термін такий з'явився - "кучмізм". Однак на Росії - Кучма став ледь не уособленням українського націоналізму, про що відкрито заявив їхній міністр закордонних справ Лавров. Як так сталося?
Журналісти, які дивуються тому, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров згадав книгу Леоніда Кучми "Україна - не Росія" як "Біблію українського націоналізму" - у той час, як у 2003 році на цю книжку мало хто звернув увагу в Москві - мають рацію хіба що з точки зору публічної реакції. Її і не могли собі дозволити - навіть на тлі подій навколо Тузли Україна залишалася "братерською республікою", а Кучма займав своє місце у клубі лідерів країн СНД, поруч із Назарбаєвим, Лукашенком і самим Путіним.
Однак вихід цієї книжки - й те, що її ще й презентували в Москві - викликав нестримну лють, із проявами якої у високих ешелонах російської влади я стикався неодноразово. Тому що її сприйняли як маніфест остаточного розриву Кучми із політичним планом, який Москва намагалася здійснювати в Україні з 1994 року.
...Кремль допоміг Кучмі стати президентом України для того, щоб він переконав українців у тому, що Україна - це Росія або ж майже Росія, а не навпаки
Якщо дуже просто: Кремль допоміг Кучмі стати президентом України для того, щоб він переконав українців в тому, що Україна - це Росія або ж майже Росія, а не навпаки. Книжка сприймалася як зрада, а тим часом сам Кучма вважав, що його зраджують росіяни, бо давно вже повірив - безпідставно - що вони сприймають його як партнера, а не як тупорилого Лукашенка.
У цій його щирій вірі я переконаюсь після 2014 року, коли на одній з неформальних зустрічей ми з Леонідом Кравчуком будемо говорити з Кучмою про його участь у перемовинах з Росією і я дещо розгублено скажу йому, що ми й не думали, що в нього є державницький інстинкт. На що Леонід Данилович у властивій йому манері відповів, що нам обом знадобилося 20 років, щоб це зрозуміти.
...у 2003 році Путін остаточно переконався у важливості докорінної зміни української політики і необхідності зробити ставку на відвертих навіть не маріонеток - агентів
Але все це буде потім. А у 2003 році Путін остаточно переконався у важливості докорінної зміни української політики і необхідності зробити ставку на відвертих навіть не маріонеток - агентів. Кадрові зміни в бік дієвої реанімації імперського проєкту будуть відбуватися і в самій Росії. Так, у березні 2004 року новим міністром закордонних справ Росії замість класичного дипломата Ігоря Іванова стане близький до "сусідів" - так у МЗС називають чекістів та їхніх посіпак - Сергій Лавров.
Так що він зовсім не випадково згадав цю книжку.
Коментарі