Отже, США самоусунулись. Підрахуймо, що там із європейськими арміями
Після холодної зливи від Ді Венса на голови європейських лідерів у Мюнхені багато хто з нас відчув надію: нарешті Захід прокинеться і допоможе нам перемогти. Але правда в тому, що навіть армія США майже удвічі менша за українську. Якщо ж говорити про армії решти країн-членів НАТО, то все виглядає ще гірше. Отже, що вони мають?
Про реакцію на заяву Стармера про готовність ввести британські війська в Україну. Знаєте, брати і сестри українці, наш стратегічний контекст і наша, м'яко кажучи, неадекватна реакція в соцмережах на окреслену заяву так і примушують згадати крилате "ви або труси вдягніть, або хрестик зніміть". І це ще найбільш ввічливе, що підходить до цієї ситуації.
Раз уже взялись за цифри, то давайте будемо послідовними до кінця. Наприклад, у нас офіційно оголошена чисельність розгорнутого угруповання Сил оборони України складає порядка 800 тисяч військовослужбовців. І на цьому тлі мізерною може виглядати навіть Армія США (US Army) як складова (сухопутні війська) збройних сил США, котра має в своєму строю (це так, навскидку, не заглядаючи в довідник на момент написання допису) орієнтовно 452 тисячі "штиків", десь 2400 танків (там тільки "Абрамси) ну й орієнтовно 1000 БМП "Бредлі".
...наприклад у Німеччини є десь до 400 танків, у Франції, Великої Британії та Італії - по 200 ОБТ, Іспанія - має орієнтовно до 300 ОБТ, Польща - до 700 ОБТ
Якщо говорити про танки, то наприклад у Німеччини є десь до 400 танків, у Франції, Великої Британії та Італії - по 200 ОБТ, Іспанія - має орієнтовно до 300 ОБТ, Польща - до 700 ОБТ. На цьому тлі якось не дивує, що одного прекрасного дня маленька, але горда Сербія із парком у понад 200 ОБТ оголосила себе ледь чи не лідером за кількістю танків у Європі, бо тло для порівняння відповідне.
Найбільш озброєними серед європейських країн Альянсу є взагалі Греція та Туреччина, однак у них там свої "розбіжності у земельному питанні", аж до бажання буквально закопати одне одного. І це взагалі наша проблема, що ми досі не відрефлексували сам факт наявності таких розбіжностей в Альянсі, куди настільки палко хочемо інтегруватись.
До речі, якщо говорити про контингент США в Європі - CSIS оцінює його в 100 тисяч "штиків" на початок 2025 року, із яких, однак, лише половину можна віднести до сухопутного сегменту із 5-ти бригадних груп, решта особового складу припадає на авіаційну, морську та допоміжні компоненти. А якщо далі відштовхуватись від The Military Balance, то найбільше американських вояків стоїть взагалі у Німеччині - до 40 тисяч, при чисельності Бундесверу десь у 68 тисяч військовослужбовців.
...логістична система країн НАТО в умовах мирного часу може витягнути перекидання контингенту десь до 100 тисяч військовослужбовців...
На цьому тлі фраза "захист Європи військами США" виглядає семантично десь так само, як "пишемо партія, маємо на увазі Ленін". Ну і в ролі "вишеньки на тортик" - побіжні підрахунки показують, що логістична система країн НАТО в умовах мирного часу може витягнути перекидання контингенту десь до 100 тисяч військовослужбовців, що власне й було показано на минулорічних маневрах Defender Europe.
Ось ці всі речі я веду до того, що країни Європи та США чисто фізично на даний момент, з об'єктивних та суб'єктивних причин, не можуть виставити аж настільки великий контингент військ, який би відповідав би нашим уявленням про критерій захищеності від Росії.
Ми скільки завгодно можемо тролити тих самих британців щодо їхнього стану справ зі збройними силами, але схоже, що вони так не вважають взагалі
Однак далі є свої "але". Ми скільки завгодно можемо тролити тих самих британців щодо їхнього стану справ із збройними силами, але схоже, що вони так не вважають взагалі. Британський аналітичний центр RUSI, де "R" - означає "Королівський", буквально в п'ятницю, 14 лютого опублікувало свою нову доповідь на 25 сторінок щодо поточної ситуації на фронті для наших військ, і автори цього матеріалу вважають, що в нас із оголошеної чисельності угруповання СОУ на фронті зараз фактично розгорнута (з різних причин) максимум третина.
Тому схоже, що насправді саме так зараз виглядає ота "відправна точка", від якої треба заміряти ступінь своїх запитів до західних країн щодо військового захисту для України. Оскільки я не прихильник вектору думки "австрійської економічної школи", то я нікого не буду закликати до "реалістичності", "тверезості" та інших банальностей, яку в нас у таких випадках пишуть. Я просто залишу вас, брати і сестри українці, із усім оцим багажем, викладеним неакадемічно під ситуацію відповідну, та піду далі продовжувати займатись своєю прямою роботою.
Коментарі