Лебідь, Рак і Щука мюнхенських домовленостей - чи можливі зрушення?

Україні у перемир'ї, про яке так багато зараз говориться, необхідні гарантії дієвого захисту і розвитку. Росії - продовження руйнування нашої держави. А США - просто хочуть, щоб усе пошвидше припинилося. Чи можливі якісь домовленості за наявності таких різновекторних вимог?

Чим Північноатлантичний договір відрізняється від Будапештського меморандуму? Наявністю Організації Північноатлантичного договору, яка перетворює слова про спільну оборону на власне спільну оборону і виступає страховою компанією спільного добробуту США і Європи. До надійності страхової організації і особливо плати за страховку виникають претензії, але принцип залишається в силі. Ніякі ратифіковані папери не дають гарантій, якщо немає інструментів гарантованого прояву політичної волі відповідно до записаного в ратифікованих паперах.

Розмови про гарантії безпеки Україні - очевидно не про текст угоди про припинення вогню. Вони про інституалізацію міжнародних безпекових інтересів в Україні від експорту зерна до виробництва титану і розгортання європейських військ. Натомість Росія вимагає від світу гарантій, що угода про припинення вогню руйнуватиме Україну сильніше за іранські дрони і північнокорейські ракети. Тому ключове для РФ - політичні вимоги до України, записані в угоду і підтримані посередниками. Угода, яка дасть Україні розвиватись, а тимчасово окуповані українські землі перетворять на московський вантаж без ручки, для РФ означає поразку.

Про умови припинення вогню, вірогідно, багато говоритимуть в Мюнхені. Україні потрібні гарантії безпеки, РФ потрібні гарантії знищення української державності, США потрібен політичний успіх. З тим і перемагаємо.

Оригінал