Розвал чи реформи? Міноборони взялося за військову медицину

Здавалось би, логічне питання - навіщо ламати те, що працює, і працює ефективно? Однак у МО, схоже, з логікою не все гладко. Тут вирішили поміняти посаду очільника ДОЗ із цивільної на військову. Відповідно - цивільна директорка і весь персонал мають звільнитися. І це лише початок історії. Головне - як позначаться такі пертурбації на порятунку наших захисників, доки нова команда департаменту буде входити у стан справ?

У Департаменті охорони здоров'я Міноборони кілька годин тому розпочалася перевірка. Про що сигналізує нам держава такими діями?

Уявіть, що у вас є група ідейних та професійних людей: хтось буквально пройшов окопи, хтось прийшов з волонтерського середовища чи має досвід у запуску реформ. І от вони кажуть: ми готові працювати на державу та реформувати медицину у війську. Знаємо, що це невдячна, малооплачувана, марудна робота. Але нам важливо, щоб більше українських військових вижило.

І напрям військової медицини - критично важливий. Якщо тут налагодити роботу, то, як каже Леся Литвинова, як мінімум "є сподівання, що мій конкретний побратим за певний час не думатиме, як не втратити свідомості на шляху еваку й не загубити тієї клятої форми 100, без якої його ніби й не існує; і не кататиметься по п'ятьох стабіках в одному секторі, бо ніхто не розуміє, куди і хто має везти його далі".

І от команда Департаменту охорони здоров'я розпочинає роботу, налагоджує процеси з нуля. Щось вдається, з чимось не все гладко. Але процес точно почав рухатись, ухвалюються рішення, починають врегульовуватись питання, на які раніше ніхто не звертав увагу.

А потім Міністерство оборони України вирішує поміняти посаду директорки Департаменту охорони здоров'я (ДОЗ) з цивільної на військову зі штатно-посадовою категорією "полковник". Це означає автоматичне звільнення Оксани Сухорукової, бо ж вона - не полковник. З нею йде весь департамент. Нова людина-полковник на чолі департаменту буде мінімум пів року лише "в'їжджати" в тему. Це все робиться - щоб що?

Громадська, волонтерська спільнота стає на захист команди департаменту. На підтримку команди ДОЗу знову написали звернення кілька десятків волонтерських фондів, громадських організацій, а також - понад 70 військових медиків. Це взагалі небувала ситуація, адже люди працюють у жорсткій вертикалі, де дуже складно висловлювати свою думку.І аж після цього - з'являється новина про початок перевірок в Департаменті.

Звісно, на посадах не має бути недоторканних, критика - це нормально (так, моя основна претензія - Міноборони досі не затвердило перелік перевірених турнікетів, схвалений CoТССС, який можна використовувати в ЗСУ. Але наскільки мені відомо, це провини не стільки департаменту, скільки брак координації довкола питання - всередині міністерства). Так само як і перевірки - вони можуть бути корисними. Не маю нічого проти перевірок, коли є зрозуміла мета і обґрунтовані підозри щодо якихось порушень.

Але найбільше мене турбує, що відповіді на питання про те, що буде далі, - досі немає. Зараз в Департаменті охорони здоров'я хоча б є, з ким говорити і з ким працювати. А що буде далі? Яке зараз бачення Міноборони щодо розвитку військової медицини? Чим саме незадоволене керівництво МО, і що буде змінювати? Що буде продовжуватись, а що - робитись інакше? Які пріоритети?

Бо зрештою - саме це головні питання, на які варто озвучити відповіді. Бо це - про виживання військових. І важливішого за це питання зараз немає.

Оригінал