Вибори в армії - популізм чи демократія? Їх просто не повинно бути

Україна вже три роки протистоїть одній із найчисельніших армій світу. І все - завдяки силі духу і злагодженості роботи наших захисників у кожній ланці командної вертикалі. Чи варто ламати все це під час війни?

Почитав коментарі до допису про вибори начальника Академії сухопутних військ. А все занедбаніше, ніж я думав. Ок. Давайте я у п'яти реченнях вам поясню, чому цього робити не можна. Примушувати людей йти на смерть може тільки та людина, влада якої непохитна. Чи не ставиться під сумнів. Накази якої не обговорюються. Того, хто є суб'єктом влади. Інакше це не працює.

Тільки в такому разі люди виконуватимуть накази, які несуть їм смерть. А будь-який наказ на штурм лісопосадки несе смерть. У цьому є суть єдиноначальності. Примус. На жаль, без цього на війні не обійтись. Ніяк. На будь-якій війні. Після того, як викосили перших пасіонаріїв - а це кілька місяців, півроку, ну, у кращому разі, як в Україні, рік - людей ЗАВЖДИ доводиться змушувати йти на смерть. Можна будь-що розповідати про патріотизм, але основний інстинкт - не той, що у фільмах Пола Верховена.

...якщо ви почнете обирати начальників військових частин - а Академія це військова частина - суб'єктом влади стає не командир, а його виборці. Рада солдатських комісарів, Гуляй Поле, Січ...

І якщо ви почнете обирати начальників військових частин - а Академія це військова частина - суб'єктом влади стає не командир, а його виборці. Рада солдатських комісарів, Гуляй Поле, Січ - називайте як хочете. І колись армія ГАРАНТОВАНО перестає виконувати накази. Які їй не подобаються. А їй не подобаються усі накази, що несуть смерть. А смерть несуть ВСІ накази.

І замість того, щоб займатися війною - йти на штурм лісопосадок - почне займатися тим, щоб обирати нового командира. Накази якого їй подобаються. І так по колу. З цього моменту - все, кінець. Спершу армії. А потім - країні. Результат відомий. Це ж було вже (с). Крапка.

А ось для того, щоб Президент або у воюючій країні Верховний головнокомандувач призначав адекватних командирів - і існує інструмент виборів. У цьому полягає суть демократії. Але цей інструмент був успішно втрачений на стадіоні. Ось тут вибрали самі. Армія голосувала - за кого? Маємо що маємо.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі